Перебування Лесі Українки у Харкові

Дошку в пам'ять про перебування Лесі Українки у Харкові встановлено 17 вересня 1999 року на будинку Харківської спеціалізованої школи ІІ–ІІІ ступенів № 3 за адресою вулиця Лесі Українки,4. Скульптор – Олександр Рідний.

«″Я з утіхою згадую своє перебування у Харкові…″ 1889 рік. Леся Українка».

Меморіальна дошка в пам'ять про Лесю Українку [Електронний ресурс] // Нові пам`ятники історії та культури Харківської області (1999 – 2001 роки) : оглядова довідка за матеріалами періодичних видань за 1999 – 2001 рр. / Харків. обл. універс. наук. б-ка ; матеріал підгот. Казанцева Н. Ю. – Текст. та граф. дані. – [Харків, 2003]. – Вип. 4. – URL: http://old.region.library.kharkov.ua/lib_druk.php?id=165, вільний (дата звернення: 23.03.2020). – Назва з екрана.

Про встановлення меморіальної дошки в пам'ять про Лесю Українку.

З історії літературного життя Харкова: Леся Українка

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) (13(25).02.1871‒19.07.(01.08).1913) ‒ українська письменниця, перекладачка, культурна діячка. Народилась у м. Звягель (нині Новоград-Волинський) на Житомирщині. Мати – сестра М. Драгоманова Ольга Петрівна (в літературі Олена Пчілка), батько – Петро Косач, юрист, відомий громадський діяч.

Офіційно жодної школи Леся Українка не закінчувала, але завдяки самоосвіті та таланту здобула авторитет найосвіченішої жінки свого часу, геніальної поетеси українського народу. Спадщина Лесі Українки зібрана у 12 томах; збірки поезій ‒ «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1894), «Відгуки» (1902), низка ліро-епічних поем, неоромантичні драми, проза, літературно-критичні статті, могутня і пристрасна публіцистика [4].

***

«К сожалению, дом по ул. Сумской, 6, где те [родичі Лесі Українки, у  яких вона зупинялась] проживали, не сохранился. И поэтому было решено мемориальную доску открыть на одной из лучших городских школ, да еще и расположенной на улице, названной именем великой поэтессы» [2].

***

«12 квітня 2013 в галереї ″Мистецтво Слобожанщини″ обласного центру культури та мистецтва відбувся літературно-мистецький вечір ″Весняні співи Лесі Українки на Харківщині″. Захід був присвячений до річниці перебування у Харкові видатної поетеси, перекладачки, культурного діяча – Лариси Петрівни Косач-Квітки, яка добре знайома всьому світу як Леся Українка.

124 роки тому, в квітні 1889, вісімнадцятирічна Лариса Косач разом зі своєю матір'ю Ольгою Косач (більше відомої під письменницьким псевдонімом Олена Пчілка) приїхала до Харкова. Основною причиною приїзду в наше місто була спроба знайти ефективне лікування невиліковної в той час хвороби ‒ туберкульозу кістки, яким Леся страждала з дитинства. У той час у Харкові жив її рідний дядько Олександр Петрович Драгоманов, який працював лікарем в Олександрівській лікарні. У родини Косач була надія, що місті, яке в активно розвивається, на той час вже було науковим центром Лівобережної України, знайдуться фахівці, здатні призупинити прогресуючу хворобу. Крім того, Харків ХIХ століття був культурним центром Слобожанщини, що особливо приваблювало талановиту дівчину. Тут вона знайомиться з місцевою інтелігенцією ‒ літераторами, музикантами, молодими акторами, і, можна припустити, відвідує поетичні вечори та театральні постановки. Нетривалий період перебування на Харківщині залишив у тонкій душі поетеси слід, вона неодноразово згадує наш край у своїх творах і листах рідним. Люди, природа і динамічний дух міста вразили дівчину і стали образами для ряду творів великої поетеси, без творчості і наукової діяльності якої складно уявити сучасну українську культуру» [5].

***

«Після короткого перебування у Харкові 12 червня 1889 року Леся напише бабусі Єлизаветі Іванівні Драгомановій:

″… Про мене і про моє здоров’я, певно, Вам дядько розказав, то я думаю, що можу не писать про те, як мені було в Харківщині у теї баби. Бувайте здорові, милая бабушка. Кланяйтесь і цілуйте від мене дядю Сашу і тьотю Олександру Василівну, я з утіхою згадую своє перебування у Харкові. Будьте здорові! Ваша Леся″.

<…> Олександр Петрович Драгоманов – рідний дядько Лесі Українки, молодший брат її матері. Ми маємо небагато відомостей про його життя. Але точно встановлено, що в той рік (1889) коли Леся із матір’ю приїжджали до Харкова, він мешкав у будинку купця Лисикова по вул. Сумській, 6.

О. П. Драгоманов за фахом лікар-психіатр, працював у психіатричному відділенні Олександрівської лікарні….

У Харкові була лікарня для нервових та душевнохворих лікаря І. Я. Платонова, де знаходилась клініка професора П. І. Ковалевського, у якого в 1889‒1890 роках ординатором служив О. П. Драгоманов, та, вірогідно, був його учнем.

В той час вчені звернули увагу на зростання алкоголізму в суспільстві, і кращими науковцями різних держав було встановлено, що пияцтво – це важка хвороба, але її можна і треба лікувати. В Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка зберігаються дві статті О. П. Драгоманова – ″Патологія алкоголізму″ й ″Психози та сухота″, які актуальні і в наш час.

Професор П. І. Ковалевський 1892 року став ректором Варшавського університету, через декілька років виїжджає із Харкова до Варшави із своєю родиною і О. П. Драгоманов» [6, с. 30, 55–56].

Джерела:

1. Борисенко К. Г. Л. Українка в Харкові / К. Г. Борисенко, О. Д. Івах // Другі Сумцовські читання : тези наук. конф., 18 квіт. 1996 р. – Харків, 1996. – С. 50–51.

2. Детским голоском о Лесе Украинке // Вечерний Харьков. – 1999. – 17 сент. – С. 1.

3. Косач-Кривинюк, О. Леся Українка : хронологія життя і творчості. – Нью-Йорк, 1970. – 926 с.

4. Леся Українка // Українське слово : хрестоматія укр. літ. літ. критики ХХ ст. : в 4 кн. – 2-ге вид., випр., доопрац., допов.. – Київ, 2001. – Кн. 1 : Культурно-історична епоха модернізму. Ранній модернізм : від ″Зів’ялого листя″ (1896) І. Франка до ″В космічному оркестрі″ (1921) П. Тичини. – С. 117.

5. Леся Українка недовго жила в Харкові, але тут її згадують досі [Електронний ресурс] // Центр культури і мистецтва. – Текст. та граф. дані. – URL: https://www.cultura.kh.ua/uk/component/content/article/2295, вільний (дата звернення: 23.03.2020). – Назва з екрана.

6. Столярова, А. Харківська весна Лесі Українки : літ.-краєзн. дослідж. / Анна Столярова. – Харків, 2004. – 94 с.

7. Чернова, Н. Лесині джерела // Слобідський край. – 1999. – 21 верес. – С. 1.