Борзенко С. О.

Дошку на честь С. О. Борзенка встановлено 20 серпня 1981 року за адресою вулиця Сергія Борзенка, 1.

 

«Ця вулиця названа іменем Героя Радянського Союзу письменника та журналіста, кореспондента газети «Правда» Сергія Олександровича Борзенка. 1909–1972 р.р.».

Вулиця Сергія Борзенка // Вечірній Харків. – 1981. – 22 серп. – С. 1.

Про відкриття меморіальної дошки на фасаді одного з будинків вулиці Сергія Борзенка.

Харків’яни – Герої Радянського Союзу: С. О. Борзенко

«Борзенко Сергій Олександрович (19.06 (02.07).1909, Харків – 19.02.1972, Москва): письменник, журналіст. Герой Радянського Союзу (1943), полковник. До 1941р. жив у Харкові. Трудове життя розпочав підлітком на харківських заводах «Серп і молот», «Світло шахтаря», у трамвайному депо. Без відриву від виробництва закінчив Харківський електротехнічний інститут (1934). У 14 років почав писати вірші. Був робкором, співробітником заводських багатотиражок, кореспондентом обласної газети «Соціалістична Харківщина». У 1933 р. вийшла перша збірка його оповідань. Учасник Другої світової війни, полковник. Друкувався у фронтових газетах, був спецкором «Правди». У 1943 р. за участь у форсуванні Керченської протоки Борзенку одному з перших письменників і журналістів було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У 50-ті роки ХХ ст. працював кореспондентом у різних країнах. Автор романів, оповідань, нарисів російською мовою. Йому належить літературний запис книги Ю. Гагаріна «Дорога в космос». Помер у Москві. Його ім'ям названі вулиці у Харкові та Керчі, площа в Краматорську» [4].

***

«В первые дни войны старший лейтенант запаса Борзенко С. А. получил назначение специальным корреспондентом газеты «Знамя Родины» 18-й армии. Ему неоднократно приходилось вместе с воинами ходить в разведку, участвовать в атаках, ночных поисках, захвате языка, воевать вместе с партизанами.

В феврале 1943 года с бойцами Северо-Кавказского фронта и моряками Черноморского флота и Азовской военной флотилии, возглавляемых лейтенантом Оглотковым, военный корреспондент Борзенко С. А. ворвался в пригород Новороссийска – Станичну.

В составе десанта, форсировавшего Керченский пролив 1-го ноября, высадился в Крыму и Сергей Александрович. Вместе с воинами майор в первый день отбил 10 яростных атак врага, а в другие – по 11–17 атак. Заменив командира, он 16 дней находился на плацдарме, пока отряд не выполнил поставленную задачу. Одновременно офицер исполнял и обязанности корреспондента. Своевременно информируя газету о боевых действиях.

<…> Последнюю свою корреспонденцию о войне "На улицах Берлина" Борзенко С. А. опубликовал 28 апреля 1945 года» [3, с. 12–13].

***

«Після бою командир дивізії генерал-майор Кириченко перед строєм бійців обійняв і поцілував Борзенка. Потім узяв в одного з козаків пістолет-кулемет і сказав, передаючи його письменникові:

– Візьми це автоматичне перо, яким козаки розписують пику Гітлерові, носи не тільки на пам'ять!

З того часу Сергій Борзенко не розлучався з дорогим дарунком. Не раз виручав його в сутичках з ворогом вірний ППД» [1, с. 104].

***

«У своїх мемуарах "Десант на Ельтиген" командир 318-ї Новоросійської стрілецької дивізії генерал-майор Василь Гладков згадує: "…Мені доповіли, що кореспондент армійської газети в бою за висадку проявив винахідливість і хоробрість. Коли катер у 40 метрах від берега сів на мілину проти дзоту, з якого бив великокаліберний кулемет, Борзенко першим подав команду "За борт!" і вивів людей з-під вогню. На березі, подолавши мінне поле, його група зайшла з тилу і знищила дзот, який заважав підходити нашим суднам. Потім він ходив з Мовшовичем у контратаку виручати "Висоту відважних"…"

<…> Черговий матеріал з "Вогняної землі" було доручено передати до редакції газети через важко пораненого офіцера, якого вивозили на Таманський берег – "Велику землю" – на морському мотоботі. Але мотобот підірвався на міні в Керченській протоці, і всі загинули. Морські хвилі винесли тіло загиблого офіцера на берег. Матеріал майора Сергія Борзенка знайшли серед нечисленних збережених документів загиблого моряка. І його відразу ж відправили для опублікування в газеті "Знамя Родины".

Армійська газета "Знамя Родины" фактично вела "літопис" Керченсько-Ельтигенської десантної операції, у підготовці матеріалів для якої безпосередньо брав участь майор Сергій Борзенко» [6, с. 5].

Джерела:

1. Гавриленко, В. Письменник-герой // Прапор. – 1959. – № 7 – С. 104–105.

2. Гамерская, И. Сергей Борзенко, журналист и воин / И. Гамерская, О. Запорожская // Время. – 2009. – 2 июля. – С. 4.

3. Дикань, А. П. Борзенко Сергей Александрович // Герои Харьковщины / А. П. Дикань. – Харьков, 1998. – С. 12–13 : фот.

4. Доценко, І. І. Борзенко Сергій Олександрович // Літературна Харківщина. – Харків: Майдан, 2007. – С.45.

5. Корсунский, В. Харьков. Улица Сергея Борзенко // Панорама. – 2002. – 29 берез. (№ 13). – С. 16.

6. Купцов, А. Ім’я харківського журналіста на Алеї Слави в Керчі // Слобідський край. – 2012. – 12 трав. – С. 5.

7. Різниченко, Т. М. Борзенко Сергій Олександрович // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2004. – Т. 3. – С. 290 : фот.