Блінов В. Є.

                 Меморіальну дошку на честь В. Є. Блінова встановлено 20 листопада 2017 року на фасаді комунального закладу «Харківський ліцей № 97 Харківської міської ради» за адресою вулиця Гвардійців-Широнінців, 5Г. Скульптор ― Сейфаддін Гурбанов.

«Старший сержант Блінов Владислав Євгенійович навчався в цій школі. Загинув під час бойових дій у м. Щастя Луганської області у боротьбі за суверенність України 05 квітня 2015 року».

Блінову Владиславу Євгенійовичу // Скрижалі історії Харкова / [уклад. : Г. А. Бондаренко, О. І. Вовк, А. А. Козіна та ін.]. ― Харків, 2020. ― Т. 2. ― С. 258 : фот.

Стрельник И. Автором мемориальной доски в честь погибшего героя стал известный скульптор // Вечерний Харьков. ― 2017. ― 18 нояб. ― С. 4.

Про встановлення меморіальної дошки на честь В. Є. Блінова.

Харків’яни ― герої російсько-української війни

В. Є. Блінов

Блінов Владислав Євгенійович (30.03.1979‒05.04.2015) ― військовослужбовець, старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний ― Білка. Народився у Харкові. У 1986‒1994 роках навчався у школі № 97. Після закінчення Харківського текстильного технікуму в 1998 році був призваний до лав Збройних сил України. У серпні 2014 року Владислава мобілізували і направили в 92-гу окрему механізовану бригаду в селище Клугіно-Башкирівка на Харківщині. Уже за місяць бригада була відправлена в зону АТО. Бійці займали крайню позицію на кордоні з окупованою територією біля міста Щастя Луганської області. Загинув під час обстрілу терористами опорного пункту на околиці міста (в результаті попадання ракети в мінний шлагбаум трапився вибух). Похований герой АТО в Мерефі.

За особисту мужність і високий професіоналізм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Владислав Блінов посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, а також недержавною нагородою «Народний герой України» [2, 5].

***

З перших днів Майдану і збройної агресії Росії проти України Владислав Блінов не відходив від телевізора. Одна картинка новин змінювала іншу. Владислав нічого не обговорював з дружиною Катериною. Він чекав на повістку. Ні в першу, ні в другу хвилю мобілізації вона не приходила.

«Зрештою чоловік сам вирішив нагадати про себе. Він прийшов до військкомату і запитав: «Де моя повістка?». Річ у тім, що він строкову службу проходив у повітрянодесантних військах, а в них там девіз «Ніхто, крім нас». Для Влада ці слова були не порожнім звуком. Потужним поштовхом до рішення піти в АТО стала загибель його товариша з ПДВ, який пішов воювати в другу хвилю. Це й стало останньою краплею. Він ― людина з вродженим розумінням того, що потрібно йти захищати свою землю», ― розповідає Катерина Новікова, дружина Владислава. ― Я кажу: «Ти йдеш, нас кидаєш? Ми ж залишаємося тут самі».

На той момент нашому синові Денису було 12 років. Він відповів: «Потрібно зупинити цю орду там, на Донбасі, щоб вона не прийшла сюди, до Харкова».

«Наш син Денис дуже важко сприйняв трагічну звістку. Він навіть збирав речі йти на Луганськ, причому пішки. Він обожнював батька, Влад теж був близьким з ним душею», ― згадує Катерина.

Про події на передовій Владислав Блінов розповідав дружині мало. Часто заспокоював, а на звуки обстрілів у телефоні віджартовувався, казав, що все тихо, просто «пацани жартують».

Щоранку Катерина отримувала від чоловіка есемес «Усе добре». Вона не телефонувала, завжди чекала, коли Влад сам зателефонує. Життя тривало. П’ятого квітня 2015 року, у Вербну неділю, Катерина за традицією також отримала від коханого повідомлення, що все добре, але через 20 хвилин Владислава не стало [4].

***

«Влад і Катерина познайомилися у 2002 році, разом працювали. Влад був харизматичним та красивим молодим хлопцем, тому Катерина закохалася у нього з першого погляду.

2004-го народився первісток Денис. Для Влада син був усім: вони разом гуляли, разом спали, разом їли. Татусь був і за няньку, і за батька. Взагалі, діти любили Влада, називали його «Блінчик», а він залюбки грався з ними, щиро віддячуючи за любов. Родина була щасливою, жили в любові та порозумінні.

У 1998‒2000 роках Влад відслужив у Збройних силах, був десантником. З початком війни він не зміг сидіти вдома й чекати, коли війна та ворог прийдуть до їх домівки, тому сам пішов у військкомат за повісткою. Так доброволець потрапив до 92-ї бригади» [7].

***

«Ти вiтром обiйми мене, до себе пригорни.

Ти сонця доторкнись палаючим промiнням!

В iстерицi молюсь, щоб не було вiйни,

Щоб у серцях зiйшло добра живе насiння.

Тебе немає тут. Залишились самотнi.

Тепер ти серед хмар сховався назавжди.

Як справитись, скажи, iз наступом безоднi,

Як острах подолати безмежний висоти?

Ти був сильнiше нас. Та що там ― залишився!

Я впевнена: i там ти посмiшкой лунА!

Ти не помер! Для нас лише переродився!

Тепер i назавжди ти ― сонячна Весна!

Ти обiйми мене i пригорни до себе.

Ти квiток подаруй чуттєвий аромат.

Ти в пам’ятi живий ― з душею вище неба!

Тобi ― вiршi посвяти, весняний НАШ Солдат!»

(Катерина Самойлова)» [3].

Джерела

1. Андриевский Т. Война ближе, чем вы думаете [Електронний ресурс] : о людях, которые живут войной больше всех / Тимур Андриевский // Петро і Мазепа. ― Текст. та граф. дані. ― 2018 ― 26 верес. ― URL: https://petrimazepa.com/ru/voyna_blizhe_chem_vy_dumaete, вільний (дата звернення: 12.05.2024). ― Назва з екрана.

2. Блінов Владислав Євгенійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. ― Текст. та граф. дані. ― URL: http://surl.li/tpndp, вільний (дата звернення: 12.05.2024). ― Назва з екрана.

3. Влад Блинов «Белка» ― Ты в памяти и в сердце. [Самойлова К. Ти вiтром обiйми мене, до себе пригорни] [Електронний ресурс] // Facebook. Влад Блинов «Белка» ― Ты в памяти и в сердце. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://www.facebook.com/photo/?fbid=178776362522732&set=a.117570671976635. ― Назва з екрана. ― Дата публікації: 21.05.2016. ― Дата перегляду: 12.05.2024.

4. Жизнь за Украину. «Нужно остановить эту орду на Донбассе, чтобы она не пришла в Харьков» [Електронний ресурс] // KharkivToday. ― Текст. та граф. дані. ― 2018. ― 8 квіт. ― URL: https://2day.kh.ua/ru/news/nuzhno-ostanovit-etu-ordu-na-donbasse-chtoby-ona-ne-prishla-v-kharkov, вільний (дата звернення: 12.05.2024). ― Назва з екрана.

5. Меморіальна дошка, присвячена пам’яті Владислава Блінова [Електронний ресурс] // Нові пам’ятники історії та культури Харківської області : (огляд. довідка за матеріалами період. вид. та інтернет-ресурсів 2017 р.) / Харків. обл. універс. наук. б-ка ; матеріал підгот. Н. Ю. Казанцева. ― Текст. та граф. дані. ― Харків, 2017. ― Вип. 23 : Пам’ятники та меморіальні дошки, встановлені на Харківщині на честь героїв АТО. ― URL: https://library.kharkov.ua/libdruk/LibKh-00000000242.pdf, вільний (дата звернення: 12.05.2024). ― Назва з екрана.

6. Памяти героя // Харьковские известия. ― 2017. ― 23 нояб. ― С. 3 : ил.

7. Сім’я загиблого [Електронний ресурс] // LB.ua. Блоги. Платформа «Люди допомагають людям». ― Текст. та граф. дані. ― 2016. ― 19 трав. ― URL: https://lb.ua/blog/people_help_people/335543_novi_pidopichni_vdova_sin.html, вільний (дата звернення: 12.05.2024). ― Назва з екрана.