Бугаєць А. О.

Дошку на честь А. О. Бугайця встановлено 2 листопада 2012 року за адресою Вірменський провулок, 1/3.

«В цьому будинку в 198–2011 роках мешкав Заслужений машинобудівник України, Почесний турбобудівник, Герой України, Почесний громадянин м. Харкова, повний кавалер орденів «За заслуги», генеральний директор ВАТ ″Турбоатом″ Бугаєць Анатолій Олександрович».

З історії турбобудування України:

генеральний директор ВАТ ″Турбоатом″ А. О. Бугаєць

«Бугаєць Анатолій Олександрович (02.11.1940 – 31.12.2011) – почесний генеральний директор відкритого акціонерного товариства «Турбоатом», Герой України, заслужений машинобудівник України, кавалер ордена «За заслуги», нагороджений орденом «Знак Пошани», лауреат Державної премії України. Один з ініціаторів і безпосередній учасник розробки Національної енергетичної програми до 2010 року й Енергетичної стратегії України на період до 2030 року.

Народився в селі Битакове Озеро Глобинського району Полтавської області. Закінчив факультет зварювального виробництва Крюковського машинобудівного технікуму у місті Кременчук, факультет "Енергомашин" Харківського політехнічного інституту, механіко-технологічний факультет Українського заочного політехнічного інституту за фахом інженер-механік. Трудову діяльність розпочав електрозварювальником на Харківському електромеханічному заводі. Далі – старший технік, інженер, старший інженер, начальник бюро, заступник головного зварювальника, головний зварювальник, заступник головного інженера з підготовки виробництва, секретар партійного комітету виробничого об'єднання "Харківський турбінний завод імені С. М. Кірова". З грудня 1986 по травень 2006 року – генеральний директор НВО "Турбоатом" (з 1997 року – ВАТ "Турбоатом"). У січні-липні 1997 року – голова правління ВАТ "Турбоатом"» [4]

***

«ВАТ "Турбоатом" – головна наукова організація Міністерства промислової політики України з енергетичного машинобудування, належить до ряду провідних турбобудівних фірм світу. Підприємство спеціалізується на створенні та виробництві парових турбін для теплових електростанцій (ТЕС), атомних станцій (АЕС), гідравлічних турбін для гідроелектростанцій (ГЕС) і гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС), газових турбін для ТЕС і парогазових установок (ПГУ) та іншого енергетичного устаткування. Введені виробничі потужності – 8 мільйонів кВт парових турбін і 2,0 мільйони кВт гідравлічних турбін на рік. Виробництво турбін здійснюється по замкненому циклу: від проектно-конструкторських і науково-дослідних робіт до виготовлення, складання, випробування турбін перед відвантаженням та сервісного обслуговування у замовників.

Головними замовниками продукції ВАТ "Турбоатом" є електричні станції України, Росії, країн СНД, Європи, Латинської Америки, Азії, Африки. Турбіни виробництва "Турбоатом" успішно працюють більш ніж у 40 країнах світу.

ВАТ "Турбоатом" – підприємство, що має міжнародний сертифікат відповідності системи керування якістю вимогам стандарту ISO 9001:2000» [4].

***

«1990-е годы вошли в историю как тяжелые времена, вместившие в себя такие события, как синдром Чернобыльской катастрофы, распад СССР, реформирование экономики на рыночных принципах, неоднозначную по своим последствиям приватизацию государственных предприятий. Сложность работы усугублялась тем, что в те времена в Украине практически заново создавалась система управления страной, кризис переходного периода охватил все отрасли народного хозяйства. И заслуга руководства ОАО ″Турбоатом″, в частности генерального директора предприятия А. А. Бугайца, в том, что он не только сумел сохранить завод, но и начать новый этап его развития» [2, с. 21]

***

Зі спогадів А. О. Бугайця

«Мне вместе с командой руководителей, всем трудовым коллективом ″Турбоатома″ пришлось пройти этап перестройки, перехода к рыночной экономике, распада Союза и получения независимости Украиной, годы приватизации. Но на любом этапе во главу угла ставились стратегические задачи: сохранить завод, защитить его от любых попыток распродажи, грязной реструктуризации, разворовывания. Считаю, что нам удалось сохранить коллектив, обеспечить загрузку производственных мощностей и персонала, удержать знамя ″Турбоатома″, его имидж в отечественном и мировом энергомашиностроении» [1, с. 251]

«Об одном сожалею: я всегда испытывал дефицит времени. Не хватало его для чтения книг, хоть и старался читать многое из собранной за всю жизнь библиотеки, и даже делал отдельные выписки, собирал афоризмы, мудрые высказывания, крылатые слова и образные выражения.

Мой любимый поэт – Владимир Высоцкий. Я часто цитирую его в своей книге. А еще люблю Василия Пескова, его очерки «Окно в природу»… Я заядлый футболист, профессиональный болельщик. Смотрю все сколько-нибудь значительные матчи. А когда выбираюсь на стадион, для меня это настоящий праздник. Заряжаюсь спортивным азартом, молодею.

Так что ничто человеческое мне не чуждо. Сегодня у меня побольше свободного времени, есть возможность дочитать то, что в свое время не дочитал.

Чаще буду видеться с внуком. Это наше будущее, и я хотел бы, чтобы Анатолий [внук] хорошо знал нашу родословную и берег честь семьи и своего рода» [1, с. 263].

Зі спогадів генерального директора «Турбоатома» В. Суботіна

«Памятная доска – это та малая часть уважения, которое мы можем выразить… Каждый раз, когда я с ним разговаривал, то поражался необычной широте его познаний, колоссальному богатству жизненного опыта, умению подвести собеседника к требуемой теме и настроить его на творческий диалог. Не буду скрывать, что мне не хватает его отеческих советов» [3, с. 2].

Джерела

1. Бугаец А. А. «Турбоатом» : взгляд сквозь годы. – Харьков, 2008.– 263 с.

2. Турбоатому – 80 / [редкол.: В. Г. Субботин и др.]. – Харьков : Золотые страницы, 2014. – 88 с.

3. Тарасенко Я. Анатолий Бугаец. Чтобы помнили… // Время. – 2012. – 3 нояб. – С. 2

4. Анатолій Олександрович Бугаєць (02.11.1940 – 31.12.2011) [Електронний ресурс] // Герої України. – Режим доступу : http://ukrgeroes.narod.ru/BugaetsAO.html, вільний (дата звернення: 21.12.2015)