Титаренко В. В.

Дошку на честь В. В. Титаренка встановлено 13 вересня 2024 року на фасаді Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради за адресою проспект Олександрівський, 122.

«В цьому корпусі працював під час пандемії COVID-19 та першого року повномасштабного вторгнення рф талановитий хірург, лейтенант медичної служби ЗСУ (в/ч А3306 ПХГ с. Кругляківка), Герой України Владислав Титаренко. 13.09.1994 – 05.08.2023».

Харків шанує своїх героїв // Інфо-СІТІ. ― 2024. ― 14 верес. ― С. 1 : фот.

Про встановлення меморіальної дошки на честь В. В. Титаренка.

Харків’яни ― герої російсько-української війни

В. В. Титаренко

Владислав Вадимович Титаренко (13.09.1994–05.08.2023) ― військовик. Лейтенант медичної служби. Герой України (2024, посмертно). Народився в селищі Борова Ізюмського району Харківської області. Закінчив Харківську гімназію № 172 (зараз Комунальний заклад «Харківський ліцей № 172 Харківської міської ради»). Навчався в Харківському національному медичному університеті, закінчив у 2018 році. Отримав диплом із відзнакою та обрав спеціальність — хірургія. У 2017 році закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта медичної служби запасу. Працював у Харківській клінічній лікарні № 25 та Харківській поліклініці № 9. У грудні 2022 мобілізований до Харківського військового шпиталю. Надав хірургічну допомогу сотням поранених українських бійців. Загинув унаслідок російського удару керованою авіабомбою по центру переливання крові у селі Кругляківка Куп’янського району Харківської області [7, 8].

***

Спогадами про Владислава ділиться мати Оксана Титаренко.

З його батьком пані Оксана розлучилася, коли сину було два роки, та, вийшовши заміж вдруге, народила молодшого сина Савелія.

«Ми жили втрьох тривалий час: з другим чоловіком ми теж недовго пробули разом. У нашій сім’ї Владислав був головним чоловіком, він узяв на себе цю роль досить рано. Ми могли ділитися з ним усім. Не було такої теми, про яку ми не могли б говорити. Фінансові питання завжди обговорювали разом, рішення щодо будівництва, ремонту, великих покупок приймали разом», — каже Оксана Титаренко.

«Було те, що я брала в нього, й те, що він брав у мене. Мені з Владом по життю було дуже легко. У нас був зв’язок: я розуміла його з пів слова, і він мене теж».

Одним із найулюбленіших спільних уподобань матері та сина була література, згадує Оксана.

«У десятому класі мій томик Бродського перекочував на його стіл. У нього потяг до художньої літератури з’явився вже в останні роки школи, але найбільше — в університеті, і читав він після того запоєм, усе цікаве, що йому потрапляло до рук», — ділиться Оксана Титаренко.

Обов’язкову шкільну літературу під час навчання вони з сином слухали разом у форматі аудіокниг, які потім обговорювали, а задачі з математики та геометрії розв’язували на кухонній стіні.

«Якось він приходить до мене: "Математику — не можу, допоможи мені". Я стою на кухні й кажу: "Малюй!". У нас вся кухня розмальована: спочатку Владиною математикою, потім — Савиною математикою», — каже Оксана Титаренко.

За її словами, думка про медичний фах виникла у Владислава ще у підлітковому віці.

«Він десь в 14 років приніс додому зі школи паракашлюк. Ми всі захворіли. Влад покашляв тиждень і пішов до школи. Малий хворів три місяці, я — пів року. Під час хвороби ми разом дивилися перші сезони серіалу "Доктор Хаус", це такий геній-бунтар від медицини: аналітика, ерудиція, ризик, відповідальність, перемоги — врятовані життя. Вважаю, це наклалося на юнацький максималізм та романтичність. А ще бажання бути корисним і потрібним», — говорить Оксана Титаренко.

Фах «Хірургія» обрав уже свідомо під час навчання в меді: робити своїми руками й бачити результат [2].

***

Колеги і друзі згадують його світлим, чуйним, усміхненим та щирим.

«Для мене велика честь бути знайомим із тобою. Як один із тих, хто брав участь у твоєму становленні як хірурга, хай і не вирішальною мірою, можу сказати, що ти перевершив усіх своїх вчителів. Не можу повірити в те, що сталося», ― написав колега загиблого Роман.

«Мій однокурсник і колега. Знаю його як дуже розумну, добру, позитивну, сильну духом людину», ― сказала знайома Людмила.

«Дуже боляче… Одна школа, одна alma mater, одна професія. Молодий, розумний, кмітливий, справжній. Було дуже приємно працювати разом із тобою, ти був хірургом за покликом серця і нікому не відмовляв у допомозі… Залишся назавжди в наших серцях», ― додав товариш Владислава Євген [1].

***

«За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові постановляю:

Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" ТИТАРЕНКУ Владиславу Вадимовичу — лейтенанту медичної служби (посмертно)» [6].

Джерела

1. Владислав Титаренко: лікар-хірург [Електронний ресурс] // Меморіал : платформа пам’яті. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://memorial.ua/obituaries/civilians/tytarenko-vladyslav-8235, вільний (дата звернення: 08.01.2026). ― Назва з екрана.

2. Меньшикова Є. Історія хірурга, загиблого внаслідок удару РФ по центру переливання крові в Кругляківці на Куп’янщині [Електронний ресурс] / Єлізавета Меньшикова // Суспільне Харків. ― Текст. та граф. дані. ― 2023. ― 9 верес. ― URL: https://suspilne.media/kharkiv/557113-istoria-hirurga-zagiblogo-vnaslidok-udaru-rf-po-centru-perelivanna-krovi-v-kruglakivci-na-kupansini/, вільний (дата звернення: 08.01.2026). ― Назва з екрана.

3. Рятував поранених, поки не загинув // Інфо-СІТІ. ― 2024. ― 27 лип. ― С. 4 : фот.

4. Світлі люди та гарні фахівці // Інфо-СІТІ. ― 2024. ― 24 лют. ― С. 4 : фот.

5. У Харкові увічнять пам’ять захисників України // Інфо-СІТІ. ― 2024. ― 4 квіт. ― С. 2 : фот.

На засіданні виконкому Харківської міської ради прийнято рішення встановити меморіальні дошки, серед яких і дошка на честь В. Титаренка.

6. Про присвоєння В. Титаренку звання Герой України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 24.02.2024 №113/2024 // Президент України : офіц. інтернет-представництво. ― Текст. дані. ― URL: https://www.president.gov.ua/documents/1132024-49937, вільний (дата звернення: 08.01.2026). ― Назва з екрана.

7. Титаренко Владислав Вадимович [Електронний ресурс] // Вікіпедія. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Титаренко_Владислав_Вадимович, вільний (дата звернення: 08.01.2026). ― Назва з екрана.

8. Фещенко Н. М. Титаренко Владислав Вадимович [Електронний ресурс] / Н. М. Фещенко // Енциклопедія Сучасної України. ― Текст. та граф. дані. ― Київ, 2024. ― URL: https://esu.com.ua/article-883263, вільний (дата звернення: 08.01.2026). ― Назва з екрана.

9. Цьомик Г. У Харкові встановили меморіальну дошку Герою України Владиславу Титаренку [Електронний ресурс] / Ганна Цьомик, Лариса Говина // Суспільне Харків. ― Текст. та граф. дані. ― 2024. ― 13 верес. ― URL: https://suspilne.media/kharkiv/835585-u-harkovi-vstanovili-memorialnu-dosku-gerou-ukraini-vladislavu-titarenku/, вільний (дата звернення: 08.01.2026). ― Назва з екрана.

10. Шана герою! // Інфо-СІТІ. ― 2024. ― 17 верес. ― С. 6 : фот.

Із виступів колег хірурга, лейтенанта медичної служби, Героя України В. Титаренка на церемонії відкриття меморіальної дошки на його честь.