Єрьоменко М. О.

 Дошку на честь М. О. Єрьоменка відкрито у приміщенні гімназії  № 65 за адресою вулиця Менделєєва, 22.

 «В этой школе учился Еременко Николай Александрович, кавалер ордена Красной Звезды, героически погибший на земле Афганистана 22.V.1946 – 12.II.1986».

 

Харківяни – воїни-інтернаціоналісти: М. О. Єрьоменко

Єрьоменко Микола Олександрович (25.05.1946 – 12.11.1986) – воїн-інтернаціоналіст. Народився у с. Ново-Борисівка Бєлгородської області. Працював у Харкові на заводі «Світло шахтаря». Закінчив Харківське гвардійське танкове училище (1969). Служив у Німеччині, потім у Забайкаллі. Начальник політвідділу дивізії, полковник. Учасник війни в Афганістані (з липня 1985). Загинув під Кандагаром. Похований у Харкові на кладовищі № 8. Нагороджений орденом Червоного Прапора (1987, посмертно) [1].

***

«Після закінчення 8-го класу Микола пішов працювати на завод Світло шахтаря. І навіть потрапив до історії: у книзі з історії заводу є рядок: Добре працює молодий слюсар Микола Єрьоменко. У юнака було бажання стати військовим, тому, отримавши атестат у вечірній школі, він написав заяву для вступу до Харківського гвардійського вищого танкового командного училища. Вчився у ньому з 1966 до 1969 рр. На випускному курсі одружився. Як відмінник навчання отримав призначення в Групу радянських військ у Німеччині. Там служив п’ять років. Потім родина Єрьоменків відбула до Забайкальського військового округу. Там за 12 років служби Микола пройшов шлях від замполіта батальйону до начальника політвідділу дивізії. Заочно закінчив Вище військово-політичне училище і Воєнно-політичну академію. Влітку 1985 р. Миколу Олександровича викликали до політуправління і запропонували спецвідрядження до Афганістану. Вже за кілька тижнів полковник Єрьоменко був під Кабулом, де опановував обов’язки радника начальника політвідділу дивізії Збройних Сил ДРА. П’ять бойових операцій провела дивізія за його участю. Не раз доводилось йому приймати рішення за складних бойових обставин. Був нагороджений афганським бойовим орденом. На останній операції під Кандагаром машина, в якій був полковник Єрьоменко, підірвалася на міні. Діставши тяжкі поранення, він помер. Поховано Миколу Єрьоменка у Харкові. У школі, де він вчився, встановлено меморіальну дошку» [2].

Джерела

1. Єрьоменко Микола Олександрович // Біль пам'яті : книга пам'яті про воїнів Харківщини, загиблих в Афганістані / І. П. Шкварко. – Харків, 1995. – С. 122–123 : фот.

2. Полковник Єрьоменко Микола Олександрович (25.05.1946 – 12.11.1986) // Біль пам'яті Слобожанщини / Михайло Биков. – Харків, 2019. – С. 482–483 : фот.

Комментариев нет:

Отправить комментарий