Харківська міська поліклініка № 22



Дошку в пам'ять про поновлення будівлі Харківської міської поліклініки № 22 встановлено за адресою Москалівська, 59.

«Разрушенная поликлиника в годы Великой Отечественной войны немецко-фашистскими захватчиками восстановлена в 1960 году коллективами предприятий и учреждений: УНР – 461 треста № 89, УНР – 446 треста № 89, УНР – 458 треста № 92, ХСУ – 441 треста ″Южэлектромонтаж″, ХСУ – 501 треста № 60, ХСУ – 502 треста № 60, ХСУ – 402 треста ″Южэлектромонтаж″, Проектно-сметного бюро Горжилуправления, Коллективом медицинских работников 4-го медобъединения, Трудящимися промышленных предприятий и учреждений Октябрьского и Краснозаводского районов».

З історії медичного життя Харкова: Харківська міська поліклініка № 22
«История поликлиники берет свое начало из далеких 30-х годов прошлого века. Здание поликлиники построено в 1932 году (архитектор П. И. Фролов) на пересечении улиц Москалевской и Гольдберговской и находится на границе Новобаварского и Основянского районов. Архитектура двухэтажного здания типична для конца 20-х , начала 30-х годов.
За время существования поликлиника неоднократно реорганизовывалась и переименовывалась:
1960г. – 4-я районная больница г. Харькова;
1976г. – 31-я больница, МСЧ;
1989г. – ЦРБ Октябрьского района;
2002г. – ГКБ №31, поликлиническое отделение;
2006г. – КУОЗ ″Городская поликлиника №22″;
2010г. – КУОЗ ″Харьковская городская поликлиника №22″» [2].
***
«На початку 20-х років харківська охорона здоров’я збагатилася новим методом надання медичної допомоги населенню – диспансеризацією. Диспансеризація – це активне, динамічне спостереження за станом здоров’я певних груп населення, взяття цих груп на облік з метою раннього виявлення захворювань, лікування їх та убезпечення від чинників хвороби. Основним соціально-гігієнічним завданням диспансеризації є збереження працездатності хворого населення. Важливим було місце диспансеру в профілактиці різних хвороб, адже найперші показники захворюваності населення концентрувалися саме в диспансері, а вже на підставі цих даних будувалася подальша профілактична робота.
[3].
<…> Єдиний диспансер тому і називався ″єдиним″, що охоплював усі відділи поліклінік та амбулаторій, профілактичні заклади.
<…> Вперше в Радянському Союзі єдиний диспансер з’явився у Москві. 1925 року до цієї справи приступили в Харкові, але дещо повільніше, беручи до уваги московські помилки. Харків’яни врахували те, що місто було великим промисловим центром, де кількість робітників в умовах індустріалізації швидко зростала. Так, лише за 1927 рік їх чисельність зросла на 133 %, а в Червонозаводському районі – на 240 %. Такий приріст ускладнювався тим, що основна маса робітників жила в приміській смузі, а поблизу місця роботи (заводу чи фабрики) таких проживало лише 12 %. Тому було вирішено обслуговувати робітників не за місцем проживання, а за місцем роботи, бо тільки нерозпорошену робітничу масу можна було ефективно охопити диспансерним обслуговуванням. Таким стало перше харківське ″ноу-хау″, яке дозволило відразу зорієнтувати медичну організацію на виробництво, наблизити до робітничого колективу.
<…> Під час перепису населення міста у 1931 році було введено таку категорію, як щільність проживання робітників-металістів. Найбільш заселеними робітництвом виявилися Червонозаводський район, Москалівка, район Холодної Гори, Іванівка, Тюрина дача, Павлівка. Цілком логічно, що саме в цих районах ще три поліклініки були переведені на форми роботи єдиного диспансеру – 3-я в Червонозаводському районі, 6-а на Москалівці та 7-а в Холодногірському районі.
Отож на 1932-й рік Харків мав таку амбулаторно-поліклінічну мережу: поліклінік – 7; єдиних диспансерів – 4; амбулаторій – 6; медпунктів – 112; медсанцехів – 10; тубдиспансерів – 10; вендиспансерів – 10» [4, с. 165–167, 169].
***
«4-й единый диспансер. Адрес: ул. Октябрьской революции № 59, тел для вызова врача 4-62-56.
Диспансер обслуживает Октябрьский район с населением в 80 тысяч человек. Кроме того он обслуживает 22 фабрично-заводских предприятия, из них – три завода: ″Свет Шахтера″, им. Шевченко и аппаратно-радиаторный, 14 школ, 8 ясель и 8 детсадов.
Диспансер обслуживает медико-санитарной и профилактической помощью население своего района, предприятия, школы и детские учреждения.
Диспансер в своем составе имеет 21 отделение» [5, с. 189].
***
«4-й єдиний диспансер. Вул. Жовтн. Революції 59, тел. 4-27-65. Дир. – Зінгаренко Ема Сам., заст. дир. – Бєлоножко Ол-др Малах., зав. зуб. відд. – Слєпова Ол. Мих., зав. терап. відд. – Качановський Вол. Як., зав. Райсанбюро – Перчик Вікт. Абр., зав. ОЗДП – Нісневич Лев Сам., зав. лаборат. – Томашевський Мик. Владисл.» [1].
Джерела:
1. Адресно-довідкова книга «Весь Харків» на 1937 рік / склав Елькін Є. С. ; за ред. Мельнікова А. А. – Вид. 1-ше. – Харків: Вид. редвидаву Харків. міськради, 1937. – стб. 130.
2. Наша история [Электронный ресурс] // Харьковская городская поликлиника № 22 – Текст. и граф. дан. – URL: http://22pol.city.kharkov.ua/?page_id=306, свободный (дата обращения: 21.02.2018). – Название с экрана.
3. Новозбудований 4 єдиний диспансер : [фотографія] // Харків будує. – [Харків] : Вид. Харків. міськради, 1931. – Арк. 92.
4. Робак, І. Ю. Охорона здоров’я в першій столиці радянської України : (1919–1934 рр.) / І. Ю. Робак, Г. Л. Демочко. – 259 с.
5. Справочник медицинских и санитарных учреждений г. Харькова / сост.: М. Назаров, Д. Биненбаум ; отв. ред. Трегуб И. М. – Харьков: Дом врача, 1938. – С. 189–192.
 

Комментариев нет:

Отправить комментарий