Дошку на честь А. О. Матвієнка встановлено
30 травня 2025 року на фасаді комунального закладу «Харківський
ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою "Правоохоронець"»
Харківської обласної ради за адресою вулиця Владислава Зубенка, 37.
«Матвієнко Андрій Олександрович. Полковник
поліції. 23.12.1980‒01.11.2024. Випускник ліцею 1998 року. Андрій був
справжнім патріотом України та рідного міста. Загинув під час виконання
службових обов’язків, захищаючи незламний Харків. Вічна слава та пам’ять Герою!».
Мирошниченко М. У харківському ліцеї відкрили меморіальні дошки
загиблим на війні випускникам [Електронний ресурс] / Марія Мирошниченко // KHARKIV
Today. ― Текст. та граф. дані. ― 2025. ― 30 трав. ― URL: https://2day.kh.ua/ua/kharkow/na-stini-litseyu-v-kharkovi-vidkryly-memorialni-doshky-zahyblym-na-viyni-vypusknykam,
вільний (дата звернення: 23.03.2026). ― Назва з екрана.
Про встановлення меморіальної дошки на честь А. О. Матвієнка.
Харків’яни ― герої
російсько-української війни
А. О. Матвієнко
Матвієнко Андрій
Олександрович (23.12.1980‒01.11.2024) ― випускник (золотий медаліст)
комунального закладу «Харківський ліцей з посиленою військово-фізичною
підготовкою "Правоохоронець"». Народився в Харкові. У 2003 році
закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальностями
«захист інформації з обмеженим доступом і автоматизації її обробки» та
«правознавство». Обіймав посаду заступника начальника управління ― начальника
відділу комплектування управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській
області.
1 листопада 2024 року
російські війська завдали удару двома ракетами С-400 по центру Харкова. Того
дня полковник поліції Андрій Матвієнко отримав несумісні з життям важкі
осколкові та вибухові травми. Ще 36 поліцейських отримали поранення різного
ступеня тяжкості.
Петиція щодо присвоєння
йому звання Герой України набрала необхідну кількість голосів та знаходиться на
розгляді у Президента України. Поховали полковника в Харкові на кладовищі № 18
[1; 2].
***
Під час повномасштабного
вторгнення Андрій залишився в місті, організував роботу підрозділів. Налагодив
взаємодію та логістику з різними службами, щоб ефективно співпрацювати,
допомагав на звільнених територіях.
Колеги згадують, що він
завжди мав позитивний настрій та підбадьорював усіх навколо.
«Усе, що робив Андрій,
він намагався робити добре. Заради близьких людей, друзів, міста та країни. Він
усім допомагав, завжди міг знайти рішення будь-якої проблеми. Він казав: "Ще
рано на пенсію… наша допомога важлива! Відпочинемо після Перемоги!".
Завжди був лідером, відповідальним, доброзичливим, цікавим співрозмовником.
Веселим, світлим, креативним. На нього завжди можна було покластися. Хвилювався
за кожного, займався волонтерством.
Любив відпочинок із
друзями, на дачі з близькими, з батьком їздити на рибалку. У подорожах
цікавився архітектурою та історією, любив все фотографувати та ділитися цими світлинами.
Відвідував театри, любив музику, багато читав та постійно розвивався. Дуже любив
тварин. Усі до нього тягнулися і прислуховувалися, поважали, брали приклад із
нього. Він міг знайти підхід до кожного. Його часто запрошували на радіоефіри,
брали інтерв’ю.
Він ніколи не боявся
смерті. Казав, що після смерті вже буде все одно ― але хотів жити і радіти
життю. У нього було багато планів на майбутнє, багато незавершених справ, які
ми обов’язково продовжимо. Назавжди в наших серцях!» ― розповіли рідні
загиблого [1].
***
«Андрій був дуже світлою
і доброю людиною. Він завжди дбав про всіх ― батьків, сестру, племінниць,
ніколи не відмовляв у допомозі, сам приїжджав і вирішував будь-які справи. У
нього не було недоліків, які я могла б згадати. Він був надзвичайно розумний,
постійно вчився, розвивався, опановував нові технології та вдосконалював свою
роботу», ― згадує дружина Олена.
Його професія була для
нього справою честі та покликанням. Він завжди прагнув робити поліцію кращою,
починаючи з себе, і допомагав людям у будь-якій ситуації.
Колеги згадують, що
Андрій прийшов на службу молодим, енергійним, відкритим до всього нового. Він
створював у колективі атмосферу взаємопідтримки й довіри, умів бачити потенціал
у кожному, мотивував працювати з натхненням.
«Він бачив сильні
сторони кожного з нас та вміло використовував це в роботі. Ми поважали його та
знали, що не маємо права його підвести», ― згадує колега Марина.
Андрій Олександрович
ніколи не був байдужим до людей. Його улюблений принцип ― «Людина понад усе» ― став
життєвим гаслом. Він умів вислухати кожного, знайти потрібні слова, допомогти
порадою чи справою.
Колега і друг Ігор
Зіновʼєв розповідає, що Андрій був не лише керівником, а й близькою людиною:
«Ми не тільки працювали разом ― ми дружили. Їздили на рибалку, часто
спілкувалися. У найважчі дні війни він завжди дзвонив та питав, чим допомогти».
У робочому кабінеті
колеги створили куточок пам’яті, де залишилися речі Андрія ― ручки, статуетки,
грамоти. Колеги кажуть, що ці речі нагадують про нього щодня [4].
***
«Він з 24 лютого
постійно тут. З 24 лютого весь лютий, березень, поки не пройшла деокупація, він
опікувався поліцейськими, які перебували на окупованих територіях. Це щоденний
зв’язок вранці і вночі з ними, це доповідь їх по пересуванню ворожих військ. Я
тоді одразу зорієнтував його на розвідку ЗСУ, на розвідку ГУР, і він напряму
коригував дані щодо пересування ворожої техніки на окупованих територіях», — розказав
керівник поліції Харківщини Володимир Тимошко [5].
Джерела
1. Андрій Матвієнко
[Електронний ресурс] // Меморіал : платформа пам’яті. ― Текст. та граф. дані. ―
URL:
https://memorial.ua/obituaries/people-who-brought-victory-closer/matviienko-andrii-2533,
вільний (дата звернення: 23.03.2026). ― Назва з екрана.
3. #назавжди_в_строю:
Матвієнко Андрій Олександрович // YouTube. Національна поліція України / @nationalpoliceofukraine.
― Електрон. дані. ― URL: https://www.youtube.com/watch?v=r6tqLA70xME. ― Дата
публікації: 01.11.2025. ― Дата перегляду: 23.03.2026. ― Назва з екрана.
4. Роковини
загибелі харківського поліцейського Андрія Матвієнка [Електронний ресурс] // Головне
управління Національної поліції в Харківській області. ― Текст. та граф. дані.
― 2025. ― 1 листоп. ― URL: https://hk.npu.gov.ua/news/rokovyny-zahybeli-kharkivskoho-politseiskoho-andriia-matviienka,
вільний (дата звернення: 23.03.2026). ― Назва з екрана.
5. Солодовнік М. У
Харкові простилися з поліцейським Андрієм Матвієнком, який загинув під час
ракетного удару РФ / Марія Солодовнік, Валерія Ємець // Суспільне Харків. ―
Текст. та граф. дані. ― 2024. ― 4 листоп. ― URL: https://suspilne.media/kharkiv/872203-u-harkovi-prostilisa-z-policejskim-andriem-matvienkom-akij-zaginuv-pid-cas-raketnogo-udaru-rf/,
вільний (дата звернення: 23.03.2026). ― Назва з екрана.
Немає коментарів:
Дописати коментар