Кирпичов В. Л.

 

Дошку на честь В. Л. Кирпичова відкрито 27 вересня 1985 року на будівлі головного аудиторного корпусу Харківського політехнічного інституту (нині ― Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут») за адресою вулиця Фрунзе (нині Кирпичова), 2. Автор дошки ― скульптор М. Овсянкін.

«Віктор Львович Кирпичов. Видатний учений-механік, фундатор інженерної освіти на Україні, засновник і перший директор Харківського практичного технологічного інституту з 1885 по 1898 роки».

1. До ювілею Харківського політехнічного // Вечірній Харків. ― 1985. ― 27 верес.

Про відкриття меморіальної дошки В. Л. Кирпичову.

2. Кирпичову Віктору Львовичу : [мемор. дошка] // Скрижалі історії Харкова. ― Харків, 2020. ― Т. 3. ― С. 214 : фот.

З історії вищої освіти Харкова

В. Л. Кирпичов

Кирпичов Віктор Львович (26.09(8.10).1845–7(20).10.1913) ― вчений-механік, організатор вищої технічної освіти в Україні. Народився в Санкт-Петербурзі. Закінчив Михайлівську артилерійську академію (Санкт-Петербург, 1868), викладав у ній (1868–1870), у Петербурзькому технологічному інституті (1870–1885, 1903–1913), професор (з 1876). Організатор (1885) і перший директор (1888–1898) Харківського практичного технологічного інституту (нині ― НТУ «Харківський політехнічний інститут»), почесний професор (з 1898). Організатор (1898) і перший директор (1898–1902) Київського політехнічного інституту, з 1902 — його почесний директор.

Автор понад 40 праць у галузі опору матеріалів, механіки металів та теорії механізмів. Поклав початок вітчизняним дослідженням явища втоми металу. Співзасновник і голова (1895–1898), згодом — почесний член Південно-Російського товариства технологів (Харків). Помер у Санкт-Петербурзі [1; 3; 6].

***

Необхідність створення в Україні технологічного інституту була продиктована швидким зростанням промисловості. 1885 року технічну освіту мали лише 7% керівників підприємств. Розуміння цієї проблеми та ініціатива харківської міської влади уможливили відкриття другого в країні Харківського практичного технологічного інституту 16 квітня 1885 року.

Першим директором було призначено Віктора Львовича Кирпичова, який мав багатий педагогічний і науковий досвід роботи в Петербурзькому технологічному інституті. У Харкові Кирпичову довелося терміново займатися будівництвом: були побудовані корпуси інституту, обладнані лабораторії та кафедри. У 1885–1886 роках створюються фізична та хімічна лабораторії, у хімічному корпусі обладнується технічна лабораторія. У 1889 році було зведено будівлю хімічних майстерень (зараз ― технічний корпус) та обладнано механічну лабораторію у фізичному корпусі.

У ці роки створюються музей інституту, мінералогічний і ботанічний кабінети, завершується будівництво механічних майстерень. У 1895 році при інституті відкривається реміснича школа, де учні набувають не тільки практичних навичок обробки дерева і металу, але й отримують теоретичну підготовку з математики, креслення, механіки. Причому за наполяганням Віктора Львовича навчання в школі стає безкоштовним.

У 1897 році відкривається відділ сільськогосподарського машинобудування і розробляється програма підготовки інженерів з цієї спеціальності. Того ж року розпочинається будівництво креслярського корпусу (зараз ― головний корпус). Особливу увагу Кирпичов приділяв розвитку бібліотеки інституту. Він вважав, що «розмаїття в нашій бібліотеці творів з технічних спеціальностей робить її дорогоцінною для всіх, хто займається технікою, одним з важливих посібників для нашої промисловості». До середини 1890-х років бібліотека стає найбільшою за кількістю томів та назв технічної літератури не лише у Харкові, а й в Україні.

Кирпичов започаткував створення музею інституту, пожертвувавши для нього цінні колекції виробів фарфорових і скляних заводів, а також різних сортів заліза та сталі металургійних заводів. В інституті з’явилася власна друкарня та видавництво, де друкувалися наукові праці, посібники та тексти лекцій. Завдяки організаторському таланту та особистому впливу Віктора Львовича вдалося залучити до інституту низку видатних учених та педагогів. Так, у навчальному 1886/1887 році курс хімії читав академік Микола Миколайович Бекетов, який уперше запровадив систематичне читання курсу фізичної хімії.

У 1887–1893 роках тут працював всесвітньо відомий вчений-математик академік Олександр Михайлович Ляпунов. В інституті викладали математики і механіки Г. В. Левицький, М. О. Тихомандрицький, В. І. Альбіцький, О. І. Предтеченський, П. М. Мухачов, інженери-машинобудівники К. О. Зворикін та В. С. Кнаббе, хімік М. О. Чернай. Нарисну геометрію викладав Г. Д. Латишев, креслення — О. В. Гречанінов, фізику — О. К. Погорілко, архітектуру та будівництво — М. І. Ловцов. Сам Кирпичов викладав опір матеріалів та графічну статику. Проте періодично йому доводилося викладати й інші дисципліни: теоретичну механіку та термодинаміку.

Лекції Кирпичова відзначалися простотою і майстерністю викладу, тому вони завжди проходили при переповнених залах. У 1890 році відбувся перший випуск інженерів Харківського практичного технологічного інституту (38 осіб), які отримали фах інженерів-механіків, інженерів-хіміків, технологів. А вже до середини 1890-х років інститут підготував 356 інженерів різного профілю. Завдяки плідній діяльності Кирпичова інститут швидко набув у країні репутації навчального закладу високого рівня, випускники якого відіграли велику роль у розвитку науки та техніки. Визначною подією для Харківського практичного технологічного інституту стало відрядження Віктора Львовича у 1893 році до Північноамериканських Сполучених Штатів для вивчення механічної промисловості країни та участі в експертизі на Всесвітній Колумбовій виставці, де його було обрано секретарем міжнародної комісії експертів з механіки [7].

***

Учень і товариш В. Л. Кирпичова по Російському технічному товариству ― О. М. Биков, будучи добре з ним знайомим, відзначав його вміння поважати особисту думку співрозмовника: «Дві основні риси характеризували ставлення Кирпичова до людей, з якими зіштовхувала його доля: істинна, глибока, в самій основі його єства закладена доброзичливість і дивовижна здатність не давати співрозмовнику відчувати високу авторитетність висловлених суджень. Навіть зі студентами-початківцями він вмів говорити таким тоном і в таких виразах, які для стороннього слухача могли б створити ілюзію бесіди рівного з рівним і абсолютно усували уявлення щодо вказівок відомого професора недосвідченому учневі».

Зі спогадів випускника ХТІ П. О. Козьмина:

«Уся аудиторія охоплена ентузіазмом до науки. Ми відчуваємо, що перспективи, намальовані нашим професором, відкривають нам величезної складності наукову дисципліну, в якій поставлено багато питань. Проте у викладенні його ми бачимо, що розуміння цієї дисципліни до снаги найнепідготовленішому студентові. Віктор Львович був величезного таланту лектор, який умів викликати сміливість у розумі слухача, вказуючи на простоту складних явищ і в той же час викликати розумову увагу, відмічаючи складність простих наукових явищ» [10].

Джерела

1. Астахова В. Кирпичов Віктор Львович / В. Астахова, О. Вовк // Харківщина : енциклопед. слов. / редкол.: С. І. Посохов та ін. ― Харків, 2014. ― С. 165 : фот.

2. Бєсов Л. М. Видатний організатор інженерної освіти в Україні Віктор Львович Кирпичов / Л. М. Бєсов, Г. Л. Звонкова // Вестник Нац. техн. ун-та «ХПИ» : сб. науч. тр. Темат. вып. : История науки и техники. ― 2009. ― № 29. ― С. 9–18.

3. Бобир М. І. Кирпичов Віктор Львович // Енциклопедія Сучасної України. ― Київ, 2013. ― Т. 13. ― С. 75 : фот.

4. Кирпичев Виктор Львович // Харьковский политехнический : ученые и педагоги / Ю. Т. Костенко и др. ― Харьков, 1999. ― С. 136–137 : фот.

5. Кирпичов Віктор Львович (1845–1913) // Навіки в пам’яті (меморіальні дошки НТУ «ХПІ») : довідник / Л. Л. Товажнянський, В. І. Ніколаєнко, Ю. Д. Сакара. ― Харків, 2014. ― С. 27–28 : фот.

6. Кирпичову Віктору Львовичу : [мемор. дошка] // Скрижалі історії Харкова. ― Харків, 2020. ― Т. 3. ― С. 214 : фот.

7. Козодавлев О. А. Техническое образование для «сынов земли нашей» : Кирпичев Виктор Львович (1845–1913) // Служение отечеству и долгу : очерки о жизни и деятельности ректоров харьков. вузов (1805–2004 годы) / под общ. ред. В. И. Астаховой, Е. В. Астаховой. ― Харьков, 2004. ― С. 231–232.

8. Можейко І. Батько опору матеріалів // Слобідський край. ― 2015. ― 13 жовт. ― С. 8.

9. Пономарьов О. Натхненник інженерної освіти в Україні / О. Пономарьов, О. Романовський, М. Черемський // Новий колегіум. ― 2020. ― № 3. ― С. 88–99.

10. Радогуз С. А. Віктор Кірпічов очима сучасників // Гуржіївські історичні читання / Ін-т історії України НАН України, Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. ― 2013. ― Вип. 6. ― С. 152–153.

11. Радогуз С. А. Діяльність В. Л. Кірпічова на посаді директора ХПТІ // Переяславская рада: её историческое значение и перспективы развития восточнославянской цивилизации : сб. науч. тр.: по матер. VII Междунар. науч.-практич. конференции, 19–20 декабря 2012 г. ― Ч. 1. ― Харьков, 2013. ― С. 75–79.