Бернштейн С. Н.

             Дошку на честь С. Н. Бернштейна відкрито 5 березня 2020 року за адресою вулиця Багалія, 13.

«У цьому будинку у 1917–1933 р.р. мешкав один з видатних математиків ХХ століття, академік ВУАН-АН УРСР, АН СРСР Сергій Натанович Бернштейн. ГО "Харківський музей Голокосту" ХОК "Дробицький Яр" 2020 р.»

К 140-летию со дня рождения Сергея Натановича Бернштейна // Дайджест-Е. ― 2020. ― № 3. ― С. 1.

Косарева, А. Памяти великого математика / А. Косарева // Харьковские известия. ― 2020. ― 7 марта. ― С. 2.

Про відкриття меморіальної дошки на будівлі, де мешкав український математик С. Н. Бернштейн.

З історії харківської освіти

С. Н. Бернштейн

 

Бернштейн Сергій Натанович (22.02(05.03).1880, м. Одеса ― 26.10.1968, м. Москва) ― математик, академік АН УРСР (1925), АН СРСР (1929), лауреат Державної премії СРСР (1942).

Народився у сім’ї доцента анатомії та фізіології Імператорського Новоросійського університету [зараз Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]. Навчався у Сорбонні (Париж), Паризькій вищій електротехнічній школі. У 1907–1908 рр. ― професор Жіночих політехнічних курсів у Санкт-Петербурзі. 1908–1918 рр. ― професор Вищих жіночих курсів у Харкові, з 1907 року ― приват-доцент. 1907–1933 рр. ― викладач Харківського університету, 1920–1933 рр. ― професор, керівник науково-дослідної кафедри прикладної математики. 1928–1931 рр. ― директор Українського інституту математики у Харкові. У 1934–1941 рр. ― професор Ленінградського індустріального інституту, Ленінградського державного університету. З 1935 року працював у Інституті математики АН СРСР [3].

***

У 1908 році Сергій Натанович захистив магістерську дисертацію «Исследование и интегрирование уравнений с частными производными второго порядка эллиптического типа» в Харківському університеті. Ця дисертація містила рішення двох проблем (19-ої та 20-ої) з числа тих двадцяти трьох, які були поставлені Д. Гільбертом на Паризькому міжнародному з'їзді математиків у 1900 році [мова йде про 23 важливих математичних проблеми, розв'язання яких, на думку Гільберта, сприяло б подальшому розвитку математики]. Це був унікальний у світі випадок, щоб дисертація на перший науковий ступінь містила вирішення двох відомих проблем.

Академія наук містилася тоді в Ленінграді, академікам за статутом там і потрібно було жити. Та Сергій Натанович не поспішав переїжджати, він був прив'язаний до Харкова та мав тут ще багато справ. У 1928–1931 pр. він був директором Всеукраїнського науково-дослідного математичного інституту в Харкові та виконував відповідальні доручення Наркомпросу України [Народний комісаріат просвіти] з організації вищої математичної освіти та наукової роботи у вишах, брав участь у розробці програм з математики для вищої та середньої школи.

У 1930 році як голова оргкомітету він проводить велику роботу зі скликання 1-го Всесоюзного з’їзду математиків. Особисто його заслуга, що з’їзд проводиться у Харкові.

На з’їзд приїхали провідні математики з усіх країн. Куратор з’їзду «партійний товариш» наполегливо домагався від Бернштейна, щоб той організував від учасників вітальний лист товаришу Сталіну. Прямо відмовити було неможливо та Сергій Натанович пояснив відмову тим, що вченим треба буде повертатися до своїх країн, які не підтримують політику нашої держави, у них виникнуть непередбачені складнощі.

За спогадами сучасників, Сергій Бернштейн був людиною принциповою, кожну свою дію обмірковував ― якщо щось не збігалося з його уявленнями про моральність, він, не звертаючи уваги на наслідки, чинив так, як вважав вірним [2, с. 2].

***

«…Бернштейна буквально "видавили" з Харкова: кілька місяців його на всіх зборах ганьбили як ідеаліста і навіть монархіста ― просто за те, що він як глава оргкомітету першого з’їзду математиків відмовився послати вітання від з’їзду математиків з’їзду партії» [6].

***

«Вчора в газетах було надруковано повідомлення з Парижу про те, що Паризька Академія Наук призначила професорові Харківського ІНО [Харківський інститут народної освіти] Бернштейну премію за видатну роботу в галузі математики.

Співробітник "Комуниста" вчора був у професора Бернштейна й зібрав відомості про премійовану працю та про наукові роботи проф. Бернштейна взагалі.

Математичну працю, що за неї проф. Бернштейн одержав премію, видано в кінці минулого року в Парижі, це є виклад курсу лекцій, що їх проф. Бернштейн 1923 року читав у Парижі. Ці лекції ― оригінальна праця в галузі вищої математики ― "Про екстремальні властивості та найкраще наближення аналітичних функцій". Ця праця відноситься до теорії функцій і пристосовується по різних відділах математики, зокрема, в теорії імовірності. Проф. Бернштейн уже 1911 року мав премію Бельгійської Академії Наук теж за наукову працю з математики на тему "За найкращі наближення безперервних функцій при допомозі многочленів".

Проте-ж, цим наукова діяльність проф. Бернштейна не обмежилася: до цього часу проф. Бернштейн написав до 70 наукових праць, що видано їх здебільшого російською та французькою мовами та друковано по різних європейських журналах» [5].

Джерела

1. Боголюбов О. М. Бернштейн Сергій Натанович / О. М. Боголюбов, О. І. Ільїнський // Енциклопедія Сучасної України. ― Київ, 2003. ― Т. 2. ― С. 536 : фот.

2. Воловик Л. Сергей Натанович Бернштейн / Лариса Воловик // Дайджест-Е. ― 2020. ― № 3. ― С. 2, 4.

3. Лужанчук В. Бернштейн Сергій Натанович / В. Лужанчук // Харківщина : енциклопед. слов. ― Харків, 2014. ― С. 36 : фот.

4. Паніна Л. М. Видатні математики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна : усний журн. для учнів 8–10 кл. / Л. М. Паніна // Математика в школах України. Позакласна робота. ― 2015. ― № 8. ― С. 16–23.

5. Проф. Бернштейн ― паризький лавреант // Комуніст. ― 1926. ― 15 груд. ― С. 3.

6. Числа і життя Наума Ахієзера: як син лікаря створив у Харкові математичну школу [Електронний ресурс] // Слобідський край. ― Текст. та граф. дані. ― 2021 ― 6 берез. ― URL: https://www.slk.kh.ua/news/khronograf/chisla-i-zhittya-nauma-axiyezera-yak-sin-likarya-stvoriv-u-xarkovi-matematichnu-shkolu.html, вільний (дата звернення: 19.10.2023).