Тацій В. Я.

 Дошку на честь В. Я. Тація встановлено 28 червня 2023 року на фасаді адміністративного корпусу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за адресою вулиця Григорія Сковороди, 77. Автор барельєфа ― народний художник Катіб Мамедов.

«Тацій Василь Якович 1940/2022. Протягом 33 років (1987/2020) очолював Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого. Організатор та Президент Національної академії правових наук України (1993/2016). Один з авторів Конституції України».

З історії вищої освіти Харкова

В. Я. Тацій

Тацій Василь Якович (13.01.1940 ― 28.09.2022) ― український вчений-правознавець, Герой України, повний кавалер ордена князя Ярослава Мудрого, академік НАН України і НАПрН України, один із авторів проєкту Конституції України.

Народився в Полтаві. У 1963 році закінчив Харківський юридичний інститут (нині ― Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого), де працював з 1966 року (у т. ч. 1973‒1986 ― проректор, з 1987 ― ректор), водночас у 1993‒2016 роках ― президент Національної академії правових наук України, з 1998 року ― член Президії НАН України.

Наукові праці в галузі конституційного та кримінального права. Розвинув принципи організації законотворчого процесу, поняття правової природи та ієрархії правових актів, вчення про підстави кримінальної відповідальності, склад злочину, об’єкт кримінально-правової охорони, злочини проти держави, господарські злочини, злочини проти довкілля тощо [4].

***

«Початок роботи Василя Яковича на посаді ректора Харківського юридичного інституту прийшовся саме на період, коли в нашій країні розгорнулися процеси демократизації та державно-політичних перетворень. Суспільно-політична ситуація вимагала принципово нової освітньої політики, пошуку відповідних підходів до підготовки правознавців. Від перших днів своєї роботи на посаді ректора Василь Якович зайнявся виробленням стратегії розвитку вузу, зорієнтованої на підготовку висококваліфікованих юридичних кадрів для держави, що відчувала на той час дефіцит юристів як у сфері державної влади і управління, так і в органах правопорядку, органах юстиції та іншої сфери юридичної практики…

Успішна реалізація запропонованої Василем Яковичем і підтриманої колективом стратегії розвитку вузу втілилася в досягненні найвищих показників у всіх напрямках його діяльності.

<…> За результатами різних рейтингів вищих навчальних закладів України, що готують фахівців за напрямом «Правознавство», університет упродовж багатьох років визнається кращим юридичним вузом України. Визнанням вузу на міжнародному рівні стало його приєднання 18 вересня 2004 р. до Великої хартії університетів ― найавторитетнішої організації університетів Європи [2, с. 8‒9].

***

[Зі спогадів заслуженого професора Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Віолетти Омелянівни Коновалої]:

«Василя Яковича Тація як ректора Національного юридичного університету відрізняють специфічні риси: цілеспрямованість, лідерство, доброта, постійна ініціатива, що підтримується колективом. Як керівник Василь Якович втілює в собі найкращі риси ― ініціативу, при цьому він дотримується рівного ставлення до всіх співробітників, викладачів та студентів. Також його вирізняє повнота та багатогранність ідей, що мають бути реалізовані. Це стосується і розвитку матеріально-технічної бази університету, будівництва сучасних корпусів, обладнання їх новітньою технікою та запровадженням передових технологій.

Василь Якович ― творча особистість. Він підтримує творчі таланти, особливо молоді, студентів. Він дуже любить спорт і спортивні змагання. Свого часу я була свідком волейбольного турніру за участю Василя Яковича, особисто сприймала цю гру, коли він був членом команди і брав участь у волейбольному турнірі. Достатньо було побачити, як він грав у волейбол, щоб оцінити його енергію, пристрасть і цілеспрямованість, яку він виявляє у своїх справах» [6, с. 51].

[Зі спогадів В. Я. Тація про студентське життя]:

«Жити доводилося на стипендію, інших коштів не було. Але на той час це була солідна сума ― 460 крб. (після грошової реформи 1961 р. ― 46 крб.). Іноді картоплю від бабусі привозив. Крім того, в ті часи студентам-хлопцям можна було заробити. Коли грошей катастрофічно не вистачало, вночі розвантажували вагони, ремонтували трамвайні колії.

По суті, не було й гуртожитку. Уявіть собі одну велику кімнату осіб на 30 на другому поверсі «червоного корпусу», куди поселяли студентів першого курсу. Поруч жили і викладачі ― Віолетта Омелянівна Коновалова, Олексій Никифорович Колесниченко, Володимир Володимирович Копейчиков. Тільки в ту частину будівлі, де були кімнати викладачів і професорів, вхід був окремий. А умивальник і туалет були спільними для всіх.

Ми вважали такі умови шикарними. Нам видавали чисту постільну білизну, чайник на кілька осіб. А на другому курсі вже надавали кімнатки поменше. На верхніх поверхах були вже навчальні аудиторії. Дуже зручно.

Життя в гуртожитку якоюсь мірою навчило розбиратися в людях, які тебе оточують. І привчило до поваги один до одного…

Найбільше докучали клопи. Вночі, як тільки гасили світло, вони падали зі стелі (кусали не всіх підряд, а полюбляли чомусь окремих хлопців), а висота кімнати майже п’ять метрів, і дістатися до цих кровососів не було ніякої можливості. Хтось не витримував, кидав у стелю чобіт, який миттєво летів униз ― у кого потрапить. Починався гомін, крик «Дайте ж поспати!», але потім усі разом і реготали» [6, с. 52‒53].

***

[Із інтерв’ю з ректором Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого» Василем Тацієм]:

« — Чи можете ви назвати формулу успішного навчання в університеті?

— Насправді формула дуже проста. На другому курсі потрібно закохуватися. На третьому курсі потрібно створювати сім’ю. На четвертому — народжувати дітей, тим більше, що сімейний гуртожиток у нас є. А після п’ятого курсу отримувати диплом і вже щасливою людиною їхати й працювати на благо нашої Батьківщини. Ну а якщо серйозно, у нас дуже гарні й уважні до студентів викладачі. Вони завжди готові сповна передати свій досвід. Було б лише бажання вчитися.

— В університеті хороша спортивна база. Але особлива увага — двом видам спорту: шахам і волейболу. Кажуть, це пояснюється тим, що у спорті у вас дві пристрасті: шахи і волейбол?

— Ну що сказати, правду кажуть! Нема чого гріха таїти, у студентські роки я непогано грав у шахи і водночас був капітаном волейбольної збірної юридичного інституту. І своїм улюбленим видам спорту не зраджую досі. Тим паче, що в нашому університеті вони, як і колись, на перших ролях. Хоча насправді в нас спортивна демократія — студенти вільні вибирати, яким видом спорту займатися. Ми ж, зі свого боку, намагаємося забезпечити для цього максимально сприятливі умови. За минулий рік у нас понад 200 медалей на чемпіонатах України, Європи і світу, у тому числі дві олімпійські медалі. Навіть у профільних вузах немає таких показників. Це величезне досягнення! Адже вуз готує всебічно розвинену, цілеспрямовану людину, з красивою душею, відповідальну за долю країни. Це дуже важливо для юриста.

— Чи вдалося вам майже за чверть століття керівництва університетом втілити в життя основні мрії і плани, які ви спочатку перед собою ставили?

— Об’єктивно кажучи, коли я очолив Харківський юридичний інститут, він був «на хорошому ходу». Це був один із найавторитетніших юридичних вузів СРСР. Він перебував у першій трійці. Та й колектив викладачів був дуже сильний. Хоча й маленький, порівняно з нинішнім. Проте ми й тоді з успіхом вирішували поточні завдання.

Уже після виборів ректора мені пропонували серйозні посади: спочатку в Москві, потім — низку міністерських та інших високих постів у Києві. Але я вважав і сьогодні впевнений, що, поїхавши з Харкова, жалкував би про це все життя. До того ж колектив повірив мені, повірив у мою програму розвитку вузу. Я висунув нову стратегію, розгорнув перспективу на найближчі роки. І, як мені здається, багато чого із задуманого вдалося втілити в життя. Повірте, я чимало побачив, але те, що сьогодні Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» — один із кращих вузів України — факт незаперечний» [5].

Джерела

         1. У Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки, присвяченої Василю Яковичу Тацію [Електронний ресурс] // Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого : новини. ― Текст. та граф. дані. ― 2022. ― 28 черв. ― URL: https://nlu.edu.ua/uni/czeremoniya-vidkryttya-memorialnoyi-doshky-prysvyachenoyi-vasylyu-yakovychu-tacziyu/ (дата звернення: 10.08.2023). ― Назва з екрана.

2. Василь Якович Тацій : (до 75-річчя від дня народж. та 50-річчя наук.-пед. і громад. діяльності) / Нац. акад. наук України, Нац. акад. прав. наук України ; [упоряд. : Ю. Г. Барабаш, В. І. Борисов, О. В. Петришин]. ― Харків : Право, 2015. ― 140 с. : портр. ― (Біографія і бібліографія вчених-правознавців).

3. Видатний вчений, юрист, педагог : Василю Яковичу Тацієві виповнилося 75 років // Вісник прокуратури. ― 2015. ― № 1. ― С. 124-128.

4. Відкрито меморіальну дошку президенту-засновнику НАПрН України Василю Яковичу Тацію [Електронний ресурс] // Національна академія правових наук України : новини. ― Текст. та граф. дані. ― 2023. ― 28 черв. ― URL: http://www.aprnu.kharkiv.org/news/news-28_06_2023_2.html (дата звернення: 10.08.2023). ― Назва з екрана.

5. Косий М. Василь Тацій: «Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» ― флагман юридичної освіти та науки України» [Електронний ресурс] // Голос України. ― Текст. та граф. дані. ― 2011 ― 24 черв. ― URL: http://www.golos.com.ua/article/107346 (дата звернення: 10.08.2023). ― Назва з екрана.

6. Тацій В. Я. Люди, роки і миттєвості життя ... / Василь Тацій. ― Харків : Право : Видав. Будинок ЖВЛ, 2019. ― 351 с. : іл. ― (Сучасне ЖВЛ України ; кн. 2).

7. Тацій Василь Якович [Електронний ресурс] // Національна академія наук України : персон. склад. ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000013296 (дата звернення: 10.08.2023). ― Назва з екрана.

8. Шаров І. Тацій Василь Якович (1940 р. н.). Вчений, організатор юридичної освіти / Ігор Шаров // Вчені України : 100 видатних імен. ― Київ, 2006. ― С. 407‒409.

9. Церемонія відкриття меморіальної дошки, присвяченої Василю Яковичу Тацію [Електронний ресурс] // You Tube. НЮУ імені Ярослава Мудрого. ― Електрон. відеодані. ― URL: https://www.youtube.com/watch?v=d1HsD7aXqQ0. ― Назва з екрана. ― Дата публікації: 04.07.2023. ― Дата перегляду: 10.08.2023.