Члени Спілки визволення України

Дошку в пам’ять про діячів СВУ – СУМ відкрито 7 березня 2004 року за адресою Римарська вулиця, 21 на фасаді Харківської обласної філармонії.

«Пам’яті діячів Спілки Визволення України і Спілки Української молоді – жертв судової розправи "Процес СВУ – СУМ", що відбулася в будинку оперного театру навесні 1930 р. і стала початком доби масових репресій проти української інтелігенції».

З історії Харкова: судовий процес над членами Спілки визволення України

«"Спілка визволення України" (СВУ) – міфічна контрреволюційна організація, що нібито існувала в УРСР з 1926 р. і об’єднувала по-антирадянському налаштовану інтелігенцію, діячів Української автокефальної церкви та представників куркульства. Розслідування справи СВУ здійснювалось органами ДПУ УРСР із травня 1929 р. Стверджувалось, що СВУ мала окремі секції, філії в містах УРСР, а молоді «контрреволюціонери» об’єдналися у «Спілку української молоді» (СУМ). На показовому судовому процесі, що проходив у Харківському оперному театрі з 9 березня по 19 квітня 1930 р., основними дійовими особами були 45 осіб. Серед них віце-президент ВУАН С. Єфремов (його оголосили лідером СВУ), колишній прем’єр-міністр УНР В. Чехівський, науковий співробітник ВУАН літературознавець А. Ніковський, академік ВУАН історик М. Слабченко, професор історії Київського інституту народної освіти Й. Гермайзе, студент того ж інституту М. Павлушков, письменниця Л. Старицька-Черняхівська, мовознавці Г. Голоскевич і В. Ганцов та інші. Ще 700 осіб були заарештовані невдовзі у зв’язку із цією справою. Під час процесу виявилося багато суперечностей і розбіжностей, що ставили під сумнів існування СВУ. Учасники справи, які залишилися живими, підтвердили сфабрикований характер висунутих проти них обвинувачень. У зв’язку з цим Прокуратурою УРСР було внесено протест у цій справі й ухвалою Пленуму Верховного Суду УРСР від 11 серпня 1989 р. справу було припинено через відсутність складу злочину в діях засуджених осіб» [7].

***

«…Органи безпеки підготували новий удар проти української академічної науки. У Харкові з 9 березня по 19 квітня 1930 р. в оперному театрі був проведений "показовий" судовий процес над учасниками "Спілки визволення України" (СВУ). До кримінальної справи було залучено 474 особи. Ще до винесення судового вердикту газети опублікували повідомлення ДПУ республіки. У ньому мовилося, що відповідними органами розкрита й ліквідована контрреволюційна організація, яка ставила за мету повалення радянської влади в Україні й реставрацію буржуазно-капіталістичного ладу. Газета "Коммунист" вмістила публікації про справу СВУ під рубрикою "Зухвалий замах відщепенців і української контрреволюції з допомогою імперіалістів знищити Радянську Україну викликає хвилю обурення трудящих УРСР". Тут же оприлюднено статті з вимогами харківського і київського пролетаріату про розправу над членами СВУ. "Обурення" висловлювали представники Всеукраїнської спілки пролетарських письменників і Спілки комсомольських письменників "Молодняк". З вимогами засудження "шкідників" виступали викладачі і студенти ВНЗ Харкова. Цілі цього процесу розкрив секретар ЦК КП(б)У П. П. Любченко у статті в газеті "Комуніст". Він писав: "Прилюдний процес покаже перед усім світом, як українські контрреволюціонери виконували каїнову роботу, прикриваючись наукою і званнями вчених"» [3].

***

«С. Єфремов, В. Чехівський, А. Ніковський і М. Павлушков були засуджені на десять років позбавлення волі (тоді – максимальний строк), ще шість підсудних – на вісім років. Більшості підсудних було призначене покарання від трьох до шести років. Дев’ятьох засудили умовно, семеро було вислано на три роки за межі республіки. Касаційному оскарженню вирок не підлягав» [1, с. 74].

Джерела

1. Болабольченко, А. СВУ – суд над переконаннями. – Київ :Кобза, 1994. – 114 с. : фот.

2. Бондар, І. До річниці Харківського процесу проти СВУ і СУМ // Панорама. – 1992. – №16. – С. А5.

3. Історія міста Харкова XX століття / О. Н. Ярмиш та ін. – Харків : Фоліо; Золоті сторінки, 2004. – С. 197.

4. Пристайко, В. Жертви терору: як ДПУ боролося з українською академічною наукою // З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. – 1994. – №1. – С. 70–88 : фот.

Про справи «Спілки визволення України» й «Українського національного центру».

5. Пристайко, В. Фарс з трагічним фіналом : (до 65-річчя процесу у справі «Спілки визволення України») / В. Пристайко, Ю. Шаповал // З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. – 1995. – №1-2. – С. 190–198.

6. Семененко, О. Харків, Харків… : [спогади]. – 2-е вид. – [Б. м.] : Сучасність, 1977. – С. 147‑151 : Суд у театрі.

7. Шаповал, Ю. І. «Спілка визволення України» // Енциклопедія історії України. – Київ, 2012. – Т. 9. – С. 751–752.