Дошку на честь П. Т. Тронька встановлено у 2015 році за адресою площа Свободи, 4
на фасаді Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
«У 2003–2011 роках головою
Наглядової ради університету працював видатний історик, громадський та державний
діяч, Герой України, Почесний громадянин Харкова і Харківської області,
почесний доктор Харківського університету, академік НАН Петро Тимофійович
Тронько, 12.07.1915‑12.09.2011».
1. В
Харькове установили мемориальную доску академику Тронько // Вечерний Харьков. –
2015. – 15 июля.
2. Открытие мемориальной доски академику
Петру Тимофеевичу Тронько [Электронный ресурс]
// Харьковский национальный университет имени Каразина: [сайт]. – Электрон. текст. дан. – 2015. – 15 июля. – Режим доступа: http://www.univer.kharkov.ua/ru/general/univer_today/news?news_id=1495, свободный (дата обращения 22.07.2015).
// Харьковский национальный университет имени Каразина: [сайт]. – Электрон. текст. дан. – 2015. – 15 июля. – Режим доступа: http://www.univer.kharkov.ua/ru/general/univer_today/news?news_id=1495, свободный (дата обращения 22.07.2015).
Почесні громадяни Харкова і
Харківської області : П. Т. Тронько
Тронько Петро Тимофійович (12.07 (29.06).1915, с.
Заброди, тепер Богодухівського р-ну Харківської обл. – 13.09.2011, м. Київ)
історик, державний та громадський діяч.
***
«Народився 12 липня 1915 року в с.
Заброди Богодухівського району Харківської області. <…> З 1922 р. по 1932 р. навчався в
Забродській початковій, згодом – Богодухівській неповній середній школі та у
технікумі. Влітку пас громадську худобу в селі, працював на поденних
сільськогосподарських роботах, заробляв на хліб насущний.
<…> Трудову
діяльність розпочав наприкінці 1932 р. робітником на шахті в м. Дзержинськ
Донецької області. У 1933–1935 рр., після закінчення вчительських курсів,
працював учителем у неповній середній школі, потім помічником директора училища
механізаторських кадрів с. Кленове Богодухівського району. Брав участь у
ліквідації неписьменності серед трудівників села, навчанні та вихованні молоді.
<…> З перших
днів війни – у діючий армії. Брав участь в обороні Києва, Харкова, Сталінграда,
у звільненні Ростова й Донбасу. Військове звання – майор авіації. <…> У жовтні
1943 року був відкликаний з діючої армії і затверджений першим секретарем
Київського обкому і міськкому комсомолу. <…> У 1948 р. закінчив (екстерном) Київський державний
університет ім. Т. Г. Шевченка. У 1951 р. захистив кандидатську дисертацію.
<…> У 1968 р.
захистив докторську дисертацію "Український народ у боротьбі проти
гітлерівських загарбників у роки Великої вітчизняної війни". Петро
Тимофійович очолював керівництво підготовкою і створення багатотомника (26
томів) "Історія міст і сіл УРСР". У квітні 1978 р. був обраний
академіком АН УРСР, її віце-президентом та перейшов на роботу в Академію наук
СРСР.
П. Т. Троньком
опубліковано понад 600 наукових робіт, серед яких 17 монографій. Він був одним
із засновників і 22 роки головою правління Українського товариства охорони
пам'яток історії та культури.
<…> Усе своє
життя П. Т. Тронько намагався чесно служити рідному українському народу, із
глибин якого вийшов, який дав йому путівку у велике життя» [5].
***
«Харківський
національний університет ім. В. Н. Каразіна – один із найстаріших університетів
Східної Європи з понад 200-річною історією існування, провідний науковий та
навчальний заклад України, що стояв біля витоків усієї вищої освіти Харкова.
Упродовж багатьох років П. Т. Тронько був пов’язаний з цим університетом,
переймався його проблемами, пишався успіхами і брав активну участь у вирішенні
стратегічних завдань розвитку. В 1997 р. П. Т. Тронька було обрано
Почесним доктором університету, а в 2003 р. – головою його Наглядової ради.
"Коли у
наш час було вирішено у вищих навчальних закладах ввести інститут наглядових
рад, то постало питання: хто очолить першу таку раду найстарішого українського
університету? Вибір громадськості був майже одностайним – Петро Тимофійович
Тронько"
В. С.
Бакіров, ректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна
<…>
Центру краєзнавства, створеному в університеті 2008 р. за підтримки П. Т. Тронька,
у 2012 р. присвоєне його ім’я. Центр здійснює координацію краєзнавчих
досліджень в університеті, Харкові та області.
У 2013 р. в
університеті засновано премію імені академіка П. Т. Тронька за кращу доповідь
на краєзнавчих конференціях молодих учених, присвячену видатним особистостям –
уродженцям Слобідського краю або тим, які зробили значний внесок у його
розвиток. Премія виплачується Центром краєзнавства за рахунок власних коштів» [2].
Джерела
1. Ефанова, М. "Петр Тронько олицетворял
собой единую Украину" // Вечерний Харьков. – 2011. – 5 нояб. –
С. 20.
С. 20.
Спогади про
вченого.
2. Петро Тимофійович Тронько: харківські
сторінки біографії [Електронний ресурс] / Харків. держ. наук.
б-ка ім. В. Г. Короленка;
уклад. О. М. Дмитрієва. – Електрон. текст. дані. – Харків, 2015.–
Режим доступу: http://www.docme.ru/doc/1072238/petro-timof%D1%96jovich-tron._ko--hark%D1%96vs._k%D1%96-stor%D1%96nki-b%D1%96ograf%D1%96%D1%97,
вільний (дата звернення 22.07.2015).
Віртуальна виставка, присвячена 100-річчю від дня народження історика,
державного та громадського діяча, уродженця Харківщини – П. Т. Тронька.
Експозиція складається із фактографічних,
бібліографічних та ілюстративних матеріалів, що
висвітлюють особисті і творчі зв’язки вченого із Харківщиною.
При підготовці ресурсу використано каталоги та фонди ХДНБ ім. В. Г. Короленка,
фотографії з сайта Фундації Петра Тронька (http://petro-tronko.blogspot.com) та
матеріали, надані науковцями і краєзнавцями Харківщини.
3. Смолій, В. Тронько Петро Тимофійович //
Українські історики ХХ століття : біобібліогр. довід. – К., 2003. – Вип. 2, ч.
1. – С. 328–330. – Бібліогр. наприкінці ст.
4. Тарасова, Л. Его называли связным времени
[Текст] / Л. Тарасова // Вечерний Харьков. – 2012. – 7 июля. – С. 4.
5. Тронько Петро Тимофійович // Хто є хто на
Харківщині. Видатні земляки : [довід.-біогр. вид.]. – К., 2005. – Вип. 2. – С.
176–177 : портр., фотогр.
Комментариев нет:
Отправить комментарий