Чухіль С. В.

 

Дошку на честь С. В. Чухіля встановлено 17 вересня 2025 року на фасаді комунального закладу «Харківський ліцей № 12 Харківської міської ради» за адресою вулиця Чугуївська, 25.

«У цьому закладі в період 1987‒1995 рр. навчався Чухіль Сергій Володимирович (26.07.1980‒03.07.2023). Позивний ― Смайлік. Герой, який загинув за свободу та незалежність України. В/ч А3283, 17-та окрема танкова механізована Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка. Герої не вмирають!».

Сьогодні у ХЛ № 12 Основ’янського району відбулася подія, що торкнулася сердець кожного присутнього… [Електронний ресурс] // Комунальний заклад «Харківський ліцей № 12 Харківської міської ради» : новини. ― Текст. та граф. дані. ― 2025. ― 17 верес. ― URL: https://lyceum12.klasna.com/uk/news-2646-31/, вільний (дата звернення: 11.03.2026). ― Назва з екрана.

Про встановлення меморіальної дошки на честь С. В. Чухіля.

Харків’яни ― герої російсько-української війни

С. В. Чухіль

Чухіль Сергій Володимирович (26.07.1980‒03.07.2023) народився в Харкові. У 1987 році розпочав навчання у 1 класі середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 12 Червонозаводського району м. Харкова (зараз ― Харківський ліцей № 12 Харківської міської ради) та був випущений після здобуття базової загальної середньої освіти (8 класів) у 1995 році.

З травня до жовтня 2022 року працював інструктором із навчання особового складу в Харківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Із початком повномасштабного вторгнення Сергій стає на захист Батьківщини: після проходження підготовки з жовтня 2023 року зарахований у військову частину А3283, яка є складовою 17-ї окремої танкової механізованої Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка, на посаду головного сержанта.

Сергій Чухіль під позивним Смайлік став легендою свого підрозділу не лише завдяки бойовим якостям, а й неймовірній здатності підтримувати бойовий дух товаришів.

Особливо яскраво його мужність проявилася під час оборони одного з населених пунктів на Донеччині, коли ворожа диверсійна група намагалася обійти позиції українських військових. Саме Сергій першим помітив небезпеку ― незважаючи на щільний вогонь, він організував контратаку, що дозволила відкинути противника і врятувати життя десятків побратимів. Його рішучі дії того дня стали прикладом справжнього командирського таланту та самопожертви.

Навіть після важкого поранення, коли лікарі наполягали на евакуації, Сергій відмовився залишати підрозділ. З перев’язаною ногою і вкрай виснажений, він продовжував керувати обороною позицій, особисто координуючи дії своїх побратимів. Його витримка і відданість справі були настільки вражаючими, що навіть досвідчені командири відзначали ― така сила духу зустрічається вкрай рідко.

Останній бій Сергія під Бахмутом став кульмінацією його героїчного шляху. Намагаючись вивести поранених товаришів з-під обстрілу, він прийняв на себе основний удар, захищаючи їх своїм тілом. Навіть отримавши смертельне поранення, він знайшов у собі сили передати важливі координати противника, що врятувало життя багатьом бійцям його бригади.

20.06.2023 р., захищаючи Бахмут, с. Хромове, Чухіль Сергій Володимирович отримав поранення голови, перебував у комі до 03.07.2023 р. Від отриманих поранень помер [1].

***

«Сьогодні у ХЛ № 12 Основ’янського району відбулася подія, що торкнулася сердець кожного присутнього — відкриття двох меморіальних дощок випускникам закладу, які віддали своє життя за свободу і незалежність України.

На урочистості зібралися рідні героїв, учні, вчителі, мешканці району. Голова адміністрації Основ’янського району Головчанська Ганна Олександрівна у своєму виступі подякувала матерям та родинам полеглих за виховання справжніх синів України.

Усі присутні схилили голови в пам’ять про двох мужніх чоловіків — Санжаревського Олександра Сергійовича та Чухіля Сергія Володимировича.

Сергій, якого називали Смайлік, був душею свого підрозділу. Його спокій та підтримка надихали інших навіть у найтяжчі хвилини. У вирішальному бою він виводив поранених побратимів із-під обстрілу, прийнявши смертельне поранення, але ще встиг передати координати ворога, врятувавши десятки життів.

Їхні імена тепер викарбувані на стінах рідного ліцею, а в серцях — вони назавжди залишаться юними хлопцями, які мріяли, любили, вірили… і зробили найбільший подарунок Україні — віддали життя за її майбутнє. Коли учні ХЛ № 12 дивилися на меморіальні дошки героям, на їхніх очах з’являлися сльози. Адже це не далека історія — це випускники їхнього закладу, ті, хто колись сидів у цих класах, ходив цими коридорами, а згодом став прикладом мужності й відваги.

Пам’ять про Олександра та Сергія житиме завжди. Вона буде світлом, що оберігатиме і надихатиме нові покоління на любов до рідної землі та вірність Україні» [3].

Джерела

1. [Довідка про Чухіля Сергія Володимировича] // Біографічні довідки осіб, запропонованих до вшанування шляхом встановлення меморіальних дощок на фасадах будівель закладів загальної середньої освіти міста Харкова. ― 1 арк. ― Рукопис.

2. Меньшикова Є. У Харкові відкрили меморіальні дошки Олександру Санжаревському, Сергію Чухілі та Вячеславу Гринченку [Електронний ресурс] / Єлізавета Меньшикова // Суспільне Харків. ― Текст. та граф. дані. ― 2025. ― 18 верес. ― URL: https://suspilne.media/kharkiv/1117610-u-harkovi-vidkrili-memorialni-doski-oleksandru-sanzarevskomu-sergiu-cuhili-ta-vaceslavu-trincenku/, вільний (дата звернення: 11.03.2026). ― Назва з екрана.

3. Сьогодні у ХЛ № 12 Основ’янського району відбулася подія, що торкнулася сердець кожного присутнього… [Електронний ресурс] // Комунальний заклад «Харківський ліцей № 12 Харківської міської ради» : новини. ― Текст. та граф. дані. ― 2025. ― 17 верес. ― URL: https://lyceum12.klasna.com/uk/news-2646-31/, вільний (дата звернення: 11.03.2026). ― Назва з екрана.

4. У Основʼянському районі Харкова увічнили пам’ять полеглих захисників // РЕДПОСТ. ― Текст. та граф. дані. ― 2025. ― 17 верес. ― URL: https://redpost.com.ua/news/1285158-u-osnov-yanskomu-rayoni-harkova-uvichnili-pam-yat-poleglih-zahisnikiv, вільний (дата звернення: 11.03.2026). ― Назва з екрана.