Дошку на честь С. В. Чухіля
встановлено 17 вересня 2025 року на фасаді комунального
закладу «Харківський ліцей № 12 Харківської міської ради» за адресою
вулиця Чугуївська, 25.
«У цьому закладі в період 1987‒1995 рр. навчався Чухіль Сергій Володимирович (26.07.1980‒03.07.2023). Позивний
― Смайлік. Герой, який загинув за свободу та незалежність України. В/ч А3283, 17-та
окрема танкова механізована Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка. Герої
не вмирають!».
Сьогодні у ХЛ № 12 Основ’янського району відбулася подія, що
торкнулася сердець кожного присутнього… [Електронний ресурс] // Комунальний
заклад «Харківський ліцей № 12 Харківської міської ради» : новини. ― Текст. та
граф. дані. ― 2025. ― 17 верес. ― URL: https://lyceum12.klasna.com/uk/news-2646-31/,
вільний (дата звернення: 11.03.2026). ― Назва з екрана.
Про встановлення меморіальної дошки на честь С. В. Чухіля.
Харків’яни ― герої
російсько-української війни
С. В. Чухіль
Чухіль Сергій
Володимирович (26.07.1980‒03.07.2023) народився в Харкові. У 1987 році розпочав
навчання у 1 класі середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 12
Червонозаводського району м. Харкова (зараз ― Харківський ліцей № 12
Харківської міської ради) та був випущений після здобуття базової загальної
середньої освіти (8 класів) у 1995 році.
З травня до жовтня 2022
року працював інструктором із навчання особового складу в Харківському
обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Із початком
повномасштабного вторгнення Сергій стає на захист Батьківщини: після
проходження підготовки з жовтня 2023 року зарахований у військову частину
А3283, яка є складовою 17-ї окремої танкової механізованої Криворізької бригади
імені Костянтина Пестушка, на посаду головного сержанта.
Сергій Чухіль під
позивним Смайлік став легендою свого підрозділу не лише завдяки бойовим
якостям, а й неймовірній здатності підтримувати бойовий дух товаришів.
Особливо яскраво його
мужність проявилася під час оборони одного з населених пунктів на Донеччині,
коли ворожа диверсійна група намагалася обійти позиції українських військових.
Саме Сергій першим помітив небезпеку ― незважаючи на щільний вогонь, він організував
контратаку, що дозволила відкинути противника і врятувати життя десятків
побратимів. Його рішучі дії того дня стали прикладом справжнього командирського
таланту та самопожертви.
Навіть після важкого
поранення, коли лікарі наполягали на евакуації, Сергій відмовився залишати
підрозділ. З перев’язаною ногою і вкрай виснажений, він продовжував керувати
обороною позицій, особисто координуючи дії своїх побратимів. Його витримка і
відданість справі були настільки вражаючими, що навіть досвідчені командири відзначали
― така сила духу зустрічається вкрай рідко.
Останній бій Сергія під
Бахмутом став кульмінацією його героїчного шляху. Намагаючись вивести поранених
товаришів з-під обстрілу, він прийняв на себе основний удар, захищаючи їх своїм
тілом. Навіть отримавши смертельне поранення, він знайшов у собі сили передати
важливі координати противника, що врятувало життя багатьом бійцям його бригади.
20.06.2023 р., захищаючи
Бахмут, с. Хромове, Чухіль Сергій Володимирович отримав поранення голови,
перебував у комі до 03.07.2023 р. Від отриманих поранень помер [1].
***
«Сьогодні у ХЛ № 12
Основ’янського району відбулася подія, що торкнулася сердець кожного
присутнього — відкриття двох меморіальних дощок випускникам закладу, які
віддали своє життя за свободу і незалежність України.
На урочистості зібралися
рідні героїв, учні, вчителі, мешканці району. Голова адміністрації Основ’янського
району Головчанська Ганна Олександрівна у своєму виступі подякувала матерям та
родинам полеглих за виховання справжніх синів України.
Усі присутні схилили
голови в пам’ять про двох мужніх чоловіків — Санжаревського Олександра
Сергійовича та Чухіля Сергія Володимировича.
Сергій, якого називали Смайлік,
був душею свого підрозділу. Його спокій та підтримка надихали інших навіть у
найтяжчі хвилини. У вирішальному бою він виводив поранених побратимів із-під
обстрілу, прийнявши смертельне поранення, але ще встиг передати координати
ворога, врятувавши десятки життів.
Їхні імена тепер
викарбувані на стінах рідного ліцею, а в серцях — вони назавжди залишаться
юними хлопцями, які мріяли, любили, вірили… і зробили найбільший подарунок
Україні — віддали життя за її майбутнє. Коли учні ХЛ № 12 дивилися на
меморіальні дошки героям, на їхніх очах з’являлися сльози. Адже це не далека
історія — це випускники їхнього закладу, ті, хто колись сидів у цих класах,
ходив цими коридорами, а згодом став прикладом мужності й відваги.
Пам’ять про Олександра
та Сергія житиме завжди. Вона буде світлом, що оберігатиме і надихатиме нові
покоління на любов до рідної землі та вірність Україні» [3].
Джерела
1. [Довідка про Чухіля
Сергія Володимировича] // Біографічні довідки осіб, запропонованих до
вшанування шляхом встановлення меморіальних дощок на фасадах будівель закладів
загальної середньої освіти міста Харкова. ― 1 арк. ― Рукопис.
2. Меньшикова Є. У
Харкові відкрили меморіальні дошки Олександру Санжаревському, Сергію Чухілі та
Вячеславу Гринченку [Електронний ресурс] / Єлізавета Меньшикова // Суспільне
Харків. ― Текст. та граф. дані. ― 2025. ― 18 верес. ―
URL: https://suspilne.media/kharkiv/1117610-u-harkovi-vidkrili-memorialni-doski-oleksandru-sanzarevskomu-sergiu-cuhili-ta-vaceslavu-trincenku/,
вільний (дата звернення: 11.03.2026). ― Назва з екрана.
3. Сьогодні у ХЛ №
12 Основ’янського району відбулася подія, що торкнулася сердець кожного
присутнього… [Електронний ресурс] // Комунальний заклад «Харківський ліцей № 12
Харківської міської ради» : новини. ― Текст. та граф. дані. ― 2025. ― 17 верес.
― URL: https://lyceum12.klasna.com/uk/news-2646-31/, вільний (дата звернення:
11.03.2026). ― Назва з екрана.
4. У Основʼянському
районі Харкова увічнили пам’ять полеглих захисників // РЕДПОСТ. ― Текст. та
граф. дані. ― 2025. ― 17 верес. ― URL:
https://redpost.com.ua/news/1285158-u-osnov-yanskomu-rayoni-harkova-uvichnili-pam-yat-poleglih-zahisnikiv,
вільний (дата звернення: 11.03.2026). ― Назва з екрана.


Немає коментарів:
Дописати коментар