Шевченко М. Р.

 

Дошку на честь М. Р. Шевченка встановлено 16 жовтня 2025 року на фасаді комунального закладу «Харківський ліцей № 1 Харківської міської ради» за адресою вулиця Манізера, 12.

«У цьому закладі в період 2011‒2014 рр. навчався Шевченко Максим Романович (03.03.1999‒24.02.2022). Герой, який загинув за свободу та незалежність України. В/ч А1451, 164-та радіотехнічна Слобідська бригада. Герої не вмирають!».

М’ясникова А. У Харкові відкрили меморіальні дошки Андрію Авілову та Максиму Шевченку [Електронний ресурс] / Анна М’ясникова // Медіагрупа Накипіло. ― Текст. та граф. дані. ― 2025. ― 17 жовт. ― URL: https://nakypilo.ua/novyny/u-kharkovi-vidkryly-memorialni-doshky-2-voinam/, вільний (дата звернення: 24.03.2026). ― Назва з екрана.

Про встановлення меморіальної дошки на честь М. Р. Шевченка.

Харків’яни ― герої російсько-української війни

М. Р. Шевченко

Шевченко Максим Романович (03.03.1999‒24.02.2022) народився в м. Харкові. З 2011 до 2014 року навчався в Харківській гімназії № 1 (зараз ― Харківський ліцей № 1 Харківської міської ради), після чого вступив до Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус». Займався плаванням і карате.

Світлина зі шкільного
сайту [5]

З 2016 до 2021 року навчався в Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба та отримав диплом за спеціальністю «Радіолокаційні засоби інформаційного забезпечення військ», професійна кваліфікація ― офіцер тактичного рівня.

Лейтенант Максим Шевченко проходив військову службу в м. Бердянськ Запорізької області на посаді начальника радіолокаційної станції військової частини А1451 164-ї радіотехнічної Слобідської бригади (761 окрема радіолокаційна рота) протягом 7 місяців. Позивного не мав.

Відповідно до наказу командира військової частини лейтенант Шевченко з 23 до 24 лютого 2022 року виконував обов’язки оперативного чергового рухомого командного пункту військової частини. 24.02.2022 о 04:56 було здійснено ракетний обстріл двома крилатими ракетами позиції військової частини, уламками ракети була уражена основна частина об’єктів, у тому числі командний пункт, у якому Максим Шевченко отримав наскрізне уламкове поранення артерій і вен, що призвело до гострої крововтрати.

Поховано Максима Шевченка на тимчасово окупованій території в м. Бердянськ Запорізької області 21.03.2022.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Президента України «За оборону України» і Почесною відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатантський хрест» (наказ Головкома ЗСУ від 18.06.2024 №923) [3].

***

Максим дуже любив рідний Харків і понад усе не хотів залишати місто, зізнаючись матері, що віддав би будь-що, аби залишитися вдома. Його професійний шлях був пов’язаний із захистом неба — він служив начальником радіолокаційної станції у підрозділах ППО.

Мати згадує, що військова доля сина ніби була визначена від самого народження. Коли їй вперше принесли немовля, він здався їй схожим на командира у білому кашкеті. Вже тоді вона відчула, що росте майбутній «генерал». Максим із дитинства мав сильний чоловічий характер і внутрішній стрижень. Він завжди був захисником: і вдома, і в школі, куди йшов із материнською настановою оберігати слабших. Максим ніколи не скаржився на труднощі, вражаючи оточуючих своєю мужністю та витримкою.

Сьогодні пам’ять про нього живе в рідній школі. Вчителі розповідають сучасним учням про героїзм своїх випускників, і ім’я Максима звучить серед тих, хто став прикладом для нового покоління.

Через окупацію Бердянська з перших днів повномасштабного вторгнення мати так і не змогла потрапити на могилу сина. Саме тому меморіальна дошка у Харкові стала для неї єдиним місцем, де вона може вшанувати пам’ять дитини, хоча кожен такий візит відгукується невимовним болем.

У пам’яті матері він назавжди залишився молодим і усміхненим — як того вечора біля моря, коли вони разом спостерігали за заходом сонця, а Максим, наче вгадуючи думки найріднішої людини, лагідно посміхався у відповідь [2].

***

«"Спочатку він вступив на інженерний факультет, та зрозумів, що то —не його. Тим більше, всі його хлопці були на факультеті РТВ. Син казав, що хоче до них. (Після переведення. — Уклад.) він наче розправив крила. Йому було так добре там", — поділилася спогадами мати захисника.

"23-го числа він листувався з однокласником і написав "Ще не вмерла Україна". Це були його останні слова", — зазначила Любов Шевченко» [6].

***

«За особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю:

Нагородити орденом "За мужність" ІІІ ступеня

<…> ШЕВЧЕНКА Максима Романовича (посмертно) — лейтенанта» [7].

Джерела

1. В Харківському ліцеї відкрили меморіальну дошку захиснику Бердянська [Електронний ресурс] // Бердянськ 24. ― Текст. та граф. дані. ― 2025. ― 17 жовт. ― URL: https://www.brd24.com/news/v-kharkivskomu-litsei-vidkryly-memorialnu-zakhysnyku-berdianska.html, вільний (дата звернення: 24.03.2026). ― Назва з екрана.

2. 22-річний харків’янин Максим Шевченко… [Електронний ресурс] : оригінальне аудіо // Instagram. Reels. MediaPort 🇺🇦 (@mediaport_ua). ― Текст, відео. ― Дата публікації: 17.10.2025. ― 1 відеофайл (00:01:22). ― URL: https://www.instagram.com/p/DP63qg2CJXw/ (дата звернення: 25.03.2026). ― Назва з екрана.

3. Деменко О. [Довідка про Шевченка Максима Романовича] / Ольга Деменко // Біографічні довідки осіб, запропонованих до вшанування шляхом встановлення меморіальних дощок на фасадах будівель закладів загальної середньої освіти міста Харкова. ― 1 арк. ― Рукопис.

4. Загинув у перший день повномасштабної війни | Історія харків’янина Максима Шевченка [Електронний ресурс] // YouTube. MediaPort / @mediaport_ua. ― Електрон. дані. ― URL: https://www.youtube.com/watch?v=cp64MIq3sdo. ― Дата публікації: 24.02.2026. ― Дата перегляду: 24.03.2026. ― Назва з екрана.

5. Меморіал пам’яті загиблих героїв закладу [Електронний ресурс] // Комунальний заклад «Харківський ліцей № 1 Харківської міської ради». ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://liceum1kh.klasna.com/uk/site/memorial-pamyati-zagiblik.html, вільний (дата звернення: 25.03.2026). ― Назва з екрана.

6. М’ясникова А. У Харкові відкрили меморіальні дошки Андрію Авілову та Максиму Шевченку [Електронний ресурс] / Анна М’ясникова // Медіагрупа Накипіло. ― Текст. та граф. дані. ― 2025. ― 17 жовт. ― URL: https://nakypilo.ua/novyny/u-kharkovi-vidkryly-memorialni-doshky-2-voinam/, вільний (дата звернення: 25.03.2026). ― Назва з екрана.

7. Про відзначення державними нагородами України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 14.03.2022 №134/2022 // Президент України : офіц. інтернет-представництво. ― Текст. дані. ― URL: https://www.president.gov.ua/documents/1342022-41693, вільний (дата звернення: 25.03.2026). ― Назва з екрана.

8. [Про відкриття меморіальних дошок Андрію Авілову та Максиму Шевченку] [Електронний ресурс] // Facebook. Комунальний заклад "Харківський ліцей 1 Харківської міської ради". ― Текст. та граф. дані. ― URL: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02EYXCDtmhfFP1MMfetaCEEephMhSwgQu3WKDGmXzk9spAhYmerCbx5VQJpCqixnBul&id=100088712595916. ― Назва з екрана. ― Дата публікації: 17.10.2025. ― Дата перегляду: 24.03.2026.

9. Шевченко Л. Загинув у перший день повномасштабної війни: історія полеглого захисника Максима Шевченка [Електронний ресурс] / [інтерв’ю з матір’ю М. Шевченка записав Володимир Носков] // Накипіло : радіо. ― Звукозапис (29:49). ― 2025. ― 22 жовт. ― URL: https://radio.nakypilo.ua/podcast/zagynuv-u-pershyj-den-povnomasshtabnoyi-vijny-istoriya-poleglogo-zahysnyka-maksyma-shevchenka/, вільний (дата звернення: 25.03.2026). ― Назва з екрана.