Грищенко В. І.

             Меморіальна дошка на честь В. І. Грищенка встановлена 21 грудня 2018 року за адресою вул. Пушкінська (нині Григорія Сковороди), 67/69. Автор дошки ― скульптор С. Гурбанов.

            «У цьому будинку у 1974–2011 роках мешкав і працював видатний вчений, лікар, педагог, лауреат Державних премій у галузі медицини, доктор медичних наук, професор, академік НАН України Валентин Іванович Грищенко».

[Про відкриття меморіальної дошки на честь В. І. Грищенка] [Електронний ресурс] // Facebook. Клініка репродуктивної медицини імені академіка В. І. Грищенка. ― Текст. та граф. дані. ― URL: http://surl.li/gqejry. ― Назва з екрана. ― Дата публікації: 21.12.2018. ― Дата перегляду: 06.11.2024.

Про відкриття меморіальної дошки на честь В. І. Грищенка.

Історія медичного життя Харкова

В. І. Грищенко

Грищенко Валентин Іванович (27.11.1928–03.01.2011) ― акушер-гінеколог, спеціаліст у галузі кріобіології та кріомедицини. Академік Національної АН України, лауреат Державних премій УРСР, СРСР та України, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України.

В. І. Грищенко народився у Харкові в родині відомого акушера-гінеколога, професора І. І. Грищенка. Після закінчення середньої школи із золотою медаллю вступив до Харківського медичного інституту (нині Харківський національний медичний університет), лікувальний факультет якого закінчив з відзнакою. Того ж року його прийняли до клінічної ординатури відділу акушерства і гінекології Харківського НДІ охорони материнства й дитинства ім. Н. К. Крупської (ОХМД), де він працював молодшим та старшим науковим співробітником. У 1954 році він захистив кандидатську дисертацію, у 1964 — докторську, пройшов шлях від асистента до завідувача кафедри, професора. Протягом 18 років (1965–1983) В. І. Грищенко був проректором з наукової роботи ХМІ. З 1983 року одночасно був директором Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України.

Протягом 25 років В. І. Грищенко займався проблемами репродукції людини. Першим в Україні він почав застосовувати для лікування неплідності допоміжні репродуктивні технології. Перша в Україні дитина в результаті запліднення in vitro народилася у Харкові в 1991 році [5, с. 63].

***

З інтерв’ю різних років газеті «Время»:

«Мій батько, акушер-гінеколог і колишній фронтовий хірург Іван Грищенко, дуже хотів, щоб я пішов його стопами ― став дипломованим медиком. А я захоплювався автосправою, яка, до речі, залишається моєю пристрастю й донині. Після закінчення школи я вступив на факультет двигунів внутрішнього згоряння механіко-машинобудівного інституту. Але під впливом батька, а також друга сім’ї М. М. Бокаріуса, відніс документи і в медичний інститут. І теж туди вступив.

Батько тоді мудро порадив мені послухати першу лекцію в медінституті. І лише після цього зробити остаточний вибір. Першою в розкладі виявилася лекція з біології. Мене вона дуже зацікавила. Після цього в машинобудівний інститут я більше не пішов…» [4].

***

Академіком В. І. Грищенком було розроблено унікальний метод кріоконсервування донорської та кордової крові, що не має аналогів у світі. Високотехнологічне збереження одночасно стовбурових клітин та біологічно активних речовин дало змогу створити перший у нашій країні аутобанк пуповинної крові дитини.

З ініціативи вченого було організовано Центр репродуктивних технологій «Імплант», який успішно працює й зараз, виконуючи свою високу місію — дарувати безплідним подружжям щастя материнства і батьківства.

Як директор відомого на весь світ інституту В. І. Грищенко запам’ятався вимогливим й безкомпромісним керівником, талановитим організатором, але водночас людиною високих моральних якостей. У ранкові години Валентин Іванович приймав пацієнток, і колегам не раз довелося бачити, як засмучені, збентежені жінки заходили до його кабінету, а виходили з консультації професора спокійними, з надією і вірою у майбутнє материнство.

До спадщини винахідницької і реалізаторської діяльності Валентина Івановича Грищенка увійшли 295 авторських свідоцтв та патентів. Він був автором 1200 наукових публікацій, у тому числі 22 монографій. За редакцією академіка В. І. Грищенка видано перший підручник з акушерства українською мовою. Ним підготовлено 33 доктори і 129 кандидатів медичних та біологічних наук.

Ім’я видатного українського вченого, його наукові відкриття були широко відомі за кордоном. Досить назвати єдину у світі Міжнародну кафедру кріобіології ЮНЕСКО, створену ним на базі ІПКіК НАН [Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук ― Уклад.] України [9, с. 77].

***

«Усе своє життя Валентин Іванович поєднував практичну медицину з наукою та педагогікою. Кожен робочий ранок він починав із прийому та консультацій хворих у пологовому будинку, проводив планову нараду з лікарями та співробітниками кафедри, а після виконував обов’язки директора Інституту проблем кріобіології і кріомедицини та займався науковими дослідженнями.

<…> Наукові інтереси Валентина Івановича охоплювали різні сфери: від кріоконсервування репродуктивних клітин і тканин, стовбурових клітин, клітин крові до застосування холоду у медицині, створення низькотемпературних банків, розробки нових методів лікування на основі кріоконсервованих препаратів. Невід’ємною частиною його наукової діяльності були взаємодія з практичною медициною та реалізація прогресивних технологій у клінічній практиці. Завдяки наполегливій праці В. І. Грищенка вдалося створити один із перших у світі банків пуповинної крові та плаценти, розробити препарати з плаценти та пуповинної крові» [2, с. 358].

***

Згадує дочка Ольга Валентинівна:

«Незважаючи на вічну зайнятість, він [В. І. Грищенко. ― Уклад.] обов’язково викроював час і для сім’ї. Моя мати так могла побудувати наше життя, що відчуття, ніби нам не вистачає батька, не було. Вони дуже добре одне одного розуміли. Слова тата були непорушні: якщо він сказав ― це автоматично означало "треба", і ні в кого навіть думки не виникало, що він може бути неправий. При цьому він був дуже уважним, турботливим і ласкавим батьком. Але він завжди багато і важко працював, тому міг присвятити родині лише один день на тиждень ― неділю».

Нонна Миколаївна, з якою Валентин Іванович прожив понад півстоліття, відгородила його від багатьох життєвих проблем, тож він міг повністю віддавати себе творчості. Але закоханий у роботу вчений зовсім не відсторонювався від побуту. Він умів робити по дому все: прикрутити дверцята, полагодити праску, колонку і навіть холодильник, за який навідріз відмовилися братися майстри.

«Пам’ятаю, як ми з батьком відновлювали раритетну кришталеву люстру, — згадує донька. ― Вона дуже постраждала під час пожежі: за високої температури кришталь чорніє ― перетворюється на графіт. Нову кришталеву люстру купити було проблематично. Батько прорахував, скільки камінчиків і в якій послідовності потрібно замінити, ретельно підбирав нові намистинки. Ця люстра досі висить у вітальні. Практично все, що ламалося в будинку, за винятком, звісно, складної побутової техніки, батько ремонтував сам. Умів ремонтувати навіть власний автомобіль: перебирав його не один раз».

Ольга Валентинівна згадує, що наприкінці 1950-х у її дідуся був «горбатий» сірий «Москвич», від якого Валентин Іванович буквально не відходив. 1961 року сім’ї з нагоди дісталася «Волга-21», і Валентин Іванович пестив і плекав уже власну машину. Через купівлю автомобіля Грищенку довелося влізти в борги. Родина затягнула паски і жорстко обмежила меню тріскою в широкому асортименті: юшка з тріски, тріска в томаті, тріска смажена, котлети з тріски... [3].

Джерела

1. Бойко В. В. Грищенко Валентин Іванович // Енциклопедія Сучасної України. ― Київ, 2006. ― Т. 6. ― С. 501.

2. 90-річчя Валентина Івановича Грищенка // Проблеми кріобіології і кріомедицини. ― 2018. ― № 4. ― С. 358–359.

3. Ефанова М. Трудоголик Валентин Грищенко всегда находил время для семьи // Вечерний Харьков. ― 2011. ― 8 февр. ― С. 6.

4. Зеленина Е. Академик Валентин Грищенко. Жизнь и бессмертие // Время. ― 2011. ― 12 янв. ― С. 7.

5. Кузьміна І. Ю. Грищенко Валентин Іванович (1928–2011) / І. Ю. Кузьміна, З. П. Петрова // Видатні вихованці харківської вищої медичної школи : біобібліогр. довід. ― Харків, 2010. ― С. 63–65 : портр.

6. Людина, яка випереджала свій час // Жіночий Лікар. ― 2013. ― № 6. ― С. 39.

7. Павленко А. Світлій пам’яті Валентина Грищенка // Слобідський край. ― 2011. ― 6 січ. ― С. 5.

8. Про встановлення меморіальної дошки : рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.06.2018, № 439 [Електронний ресурс] // Реєстр актів харківської міської ради. ― Текст. та граф. дані. ― URL: http://kharkiv.rocks/reestr/669915, вільний (дата звернення: 06.11.2024). ― Назва з екрана.

9. Снурников О. С. Хранителі материнства. Династія акушерів-гінекологів Грищенків // Міжнародний медичний журнал. ― 2018. ― № 3. ― С. 76–78.