Григоров С. П.

 

Дошку на честь С. П. Григорова відкрито 23 травня 2019 року на фасаді комунального закладу «Харківська гімназія № 77 Харківської міської ради» за адресою вулиця Садовопаркова, 2 А.

«Меморіальна дошка на честь випускника школи № 77 ― учасника бойових дій в Афганістані Григорова Сергія Павловича, нагородженого орденом “Червоної Зірки” (посмертно)»

Меморіальні дошки в пам’ять про вісьмох воїнів-інтернаціоналістів відкрили в травні–червні на будівлях шкіл у Слобідському районі [Електронний ресурс] // Харків : офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. ― Електрон. текстові дані. ― 2019. ― URL: www.city.kharkiv.ua/uk/news/u-slobidskomu-rayoni-vidkrili-memorialni-doshki-voinam-afgantsyam-41859.html, вільний (дата звернення: 23.09.2024). ― Назва з титул. екрана.

Про відкриття меморіальної дошки на честь Григорова С. П.

Харків’яни ― воїни-інтернаціоналісти

С. П. Григоров

Григоров Сергій Павлович (4.02.1964–30.06.1984) ― воїн-інтернаціоналіст. Народився у Харкові. Закінчив школу № 77 і Харківський механіко-технологічний технікум (1983). Служив в армії, молодший сержант. Учасник війни в Афганістані (з 1983). Помер від важкої хвороби. Похований у Харкові на кладовищі № 5. Нагороджений орденом Червоної Зірки (1984, посмертно) [1, 2].

***

«Технікум Сергій закінчив у лютому 1983 року, а вже 30 березня був призваний до лав армії. У навчальному підрозділі отримав спеціальність зв’язківця, а у червні того ж року він уже командував відділенням зв’язку в мотострілецькій частині під Джелалабадом. Згодом до цієї посади додалася ще одна, не менш відповідальна: Григорова призначили старшим акумуляторщиком роти. Хлопець рвався на бойові операції, але марно: комусь треба було лишатися «на господарстві». Зі своїм акумуляторним «господарством» молодший сержант справлявся на відмінно: на бойових виходах радіостанції працювали безперебійно. Та все ж за рік служби в Афганістані Сергій побував на чотирьох бойових операціях. На останній із них, у провінції Кунар, Григоров командував відділенням. Солдати вели бій із загоном душманів, які намагалися прорватися до командного пункту підрозділу. Сергій у бою діяв сміливо та рішуче, не тільки командував підлеглими, але й сам вів вогонь по бандитах. Відділення відбило атаку ворога, але ця операція виявилася фатальною для його командира: Сергій тяжко захворів і помер» [1].

Джерела

1. Биков М. Молодший сержант Григоров Сергій Павлович // Біль пам’яті Слобожанщини / Михайло Биков. ― Харків, 2019. ― С. 260–261 : фот.

2. Шкварко І. П. Молодший сержант Григоров Сергій Павлович // Біль пам’яті : книга пам’яті про воїнів Харківщини, загиблих в Афганістані / І. П. Шкварко. ― Харків, 1995. — С. 90–91 : фот.