Цвєтков В. Т.

 

Дошку на честь В. Т. Цвєткова відкрито у вересні 2006 року на будівлі лабораторного корпусу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за адресою вулиця Фрунзе (нині Кирпичова), 2. Автор дошки ― скульптор В. Семенюк.

«Видатний вчений в галузі двигунобудування, доктор технічних наук, професор Цветков Василь Трохимович, засновник та перший завідувач кафедри ДВЗ з 1930 по 1954 роки».

Цвєткову Василю Трохимовичу : [мемор. дошка] // Скрижалі історії Харкова. ― Харків, 2020. ― Т. 3. ― С. 325 : фот.

З історії вищої освіти Харкова

В. Т. Цвєтков

Цвєтков Василь Трохимович (19.01.1887–01.12.1954) ― фахівець у галузі двигунобудування. Народився у с. Столипіно Пензенської губернії (нині Пензенської області). Закінчив Харківський технологічний інститут (ХТІ, 1911, нині НТУ «ХПІ»). Працював на Харківському паровозобудівному заводі (1911–1932, нині завод ім. В. О. Малишева): інженер-конструктор, начальник теплового цеху, технічний директор, головний інженер. Водночас ― викладач, доцент (1918–1926), професор (1927–1929) Харківського технологічного інституту. Завідувач кафедри двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) Харківського механіко-машинобудівного інституту (1930–1954, нині НТУ «ХПІ»), декан факультету теплових та гідравлічних машин (1936). Водночас ― завідувач кафедри авіаційних двигунів та декан моторобудівного факультету Харківського авіаційного інституту (1930–1932). Був репресований як член так званого «Українського інженерного центру» у справі Промпартії (1930), достроково звільнений (1931). Реабілітований (1960, посмертно). Доктор технічних наук (1940), професор. Автор наукових праць та підручників. Помер у Харкові [2; 3; 5].

***

Спеціальність «Двигуни внутрішнього згоряння» у Харківському технологічному інституті була організована в 1918 році. Перший випуск моторобудівників відбувся 1922 року. Біля витоків цієї спеціальності, а пізніше й кафедри ДВЗ стояв Василь Трохимович Цвєтков. Сам він з відзнакою закінчив ХТІ у 1911 році і до 1932 року працював на Харківському паровозобудівному заводі. До 1914 року він був на посаді конструктора з двигунів внутрішнього згоряння в конструкторському бюро теплових двигунів, де спроєктував перший у країні двотактний двигун дизеля потужністю 900 к.с.

У 1914–1920 рр. Цвєтков був помічником начальника цеху. Під його керівництвом закінчене доведення потужних газових двигунів для металургії, а також перших у країні швидкохідних двотактних дизелів для підводних човнів. У 1920–1928 рр. він служив помічником головного інженера й начальником машинобудівного відділу заводу, керуючи створенням серії нафтових двигунів. У 1928–1932 рр. був технічним директором заводу. На цій посаді повністю розкрився величезний талант Цвєткова як конструктора-організатора: під його безпосереднім керівництвом були спроєктовані й запущені в серійне виробництво трактор «Комунар», перші вітчизняні танки.

Одночасно із діяльністю в промисловості Цвєтков брав активну участь у підготовці фахівців з ДВЗ у стінах ХТІ. З 1921 року він завідував кафедрою теплових двигунів. У 1925 році був затверджений у званні професора. З ініціативи Цвєткова в листопаді 1929 року в ХТІ була створена лабораторія ДВЗ, яку до квітня 1931 року очолював його учень професор Я. М. Майєр.

19 липня 1930 року в Харківському механіко-машинобудівному інституті створюється кафедра ДВЗ на чолі з В. Т. Цвєтковим. Тут під його керівництвом у 1932–1934 рр. була побудована нова лабораторія ДВЗ, яка стала однією з кращих лабораторій цього профілю у вищих навчальних закладах країни. Колектив кафедри проводив велику навчальну, дослідницьку й конструкторську роботу в тісному зв’язку з харківськими заводами ХПЗ і ХТЗ.

Чудовий інженер-практик, великий учений, видатний педагог та організатор В. Т. Цвєтков створив багаті традиції, які завжди були й залишаються основою підготовки висококваліфікованих фахівців із двигунів внутрішнього згоряння. У цей період Василь Трохимович залучив до роботи на кафедрі багатьох молодих талановитих учених й інженерів. Серед них ― М. М. Глаголєв, що згодом став видатним вченим у теорії ДВЗ; О. О. Воронкін, який безпосередньо керував дослідженнями й проєктними роботами зі створення потужних двотактних корабельних швидкохідних дизелів; Я. Є. Віхман і К. Ф. Челпан ― творці дизеля В-2 для легендарного танка Т-34 [1].

***

Службу на заводі Василь Трохимович поєднував з викладацькою й науковою роботою. Набутий досвід допомагав йому в підготовці лекцій та проведенні практичних занять. У ХТІ він став першим, хто викладав курс дизелів для студентів механічного відділення. А спеціальний курс парових турбін Цвєтков успішно викладав студентам безпосередньо на виробництві.

Нові дисципліни вимагали підготовки нових навчальних посібників. У 1922 році вийшла друком фундаментальна «Теорія двотактних двигунів» В. Т. Цвєткова, яка стала першим підручником з основ теорії робочих процесів у ДВЗ. А 1926 року був виданий авторський курс лекцій з теорії та конструкції ДВЗ.

Василь Трохимович також стояв біля витоків авіаційного відділу ХТІ: 1923 року він розробив і викладав курс авіаційних двигунів. Значний внесок зробив Цвєтков у створення навчальних планів та програм для нового автотракторного факультету інституту. Завдяки його підтримці була створена моторовипробна станція ― одна з найкращих у країні.

10 жовтня 1930 року Василь Трохимович був заарештований разом із колегами з керівного складу паровозобудівного заводу. Їм інкримінували участь у шкідницькій організації «Український інженерний центр», що нібито існував на ХПЗ. Під час допитів, що тривали добами, слідчі врешті-решт отримали написані під диктовку «зізнання». За ухвалою «трійки» інженери були покарані тривалими термінами позбавлення волі. Цвєтков отримав вищу міру із заміною на десятирічне ув’язнення. Але народному господарству бракувало кваліфікованих спеціалістів. І вже 1931 року Цвєткова звільнили й дозволили повернутися до виконання службових обов’язків.

Перебування у в’язниці позначилося на стані Василя Трохимовича: в нього розвинулася нервова хвороба, що проявлялася у тремтінні рук та заїкуватості. Підтримували Цвєткова захопленість улюбленою справою й гармонійні стосунки у родині. На завод він більше не повернувся, зосередившись на роботі в інституті, де до останніх днів життя очолював кафедру ДВЗ. Він продовжував читати лекції, блискуче відтворюючи на дошці креслення будь-якої деталі або вузла машини, незважаючи на тремтіння рук. Аби його уникнути, професор стискав руку з крейдою іншою рукою, ніби штативом. У 1953 році побачила світ монографія «Двигуни внутрішнього згоряння», що стала символічним підсумком багаторічної роботи Цвєткова. Для багатьох поколінь студентів ця книга була базовим підручником із профільної спеціальності. За роки праці в інституті Василь Трохимович підготував плеяду висококласних спеціалістів. Після його смерті кафедру ДВЗ очолив один із найталановитіших його учнів ― М. М. Глаголєв [6].

Джерела

1. Двигуни та гібридні енергетичні установки. Історія та сучасність кафедри [Електронний ресурс] // Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» : офіц. сайт. ― Електрон. текстові дані. ― URL: https://web.kpi.kharkov.ua/diesel/golovna-2/istoriya/istoriya-ta-suchasnist-kafedry/, вільний (дата звернення: 9.02.2026). ― Назва з екрана.

2. Цветков Василий Трофимович // Харьковский политехнический: ученые и педагоги / Ю. Т. Костенко и др. ― Харьков, 1999. ― С. 323–324.

3. Цвєтков Василь Трохимович // Історія танкобудування України. Персоналії : навч. посіб. / Є. Є. Александров, І. Є. Александрова, Л. М. Бєсов та ін. ― Харків, 2007. ― С. 129–130.

4. Цвєтков Василь Трохимович (1887–1954) // Навіки в пам’яті (меморіальні дошки НТУ «ХПІ») : довідник / Л. Л. Товажнянський, В. І. Ніколаєнко, Ю. Д. Сакара. ― Харків, 2014. ― С. 69–70 : фот.

5. Цвєткову Василю Трохимовичу : [мемор. дошка] // Скрижалі історії Харкова. ― Харків, 2020. ― Т. 3. ― С. 325 : фот.

6. Черниш І. Маестро двигунів внутрішнього згоряння // Реабілітовані історією. Харківська область / обл. редкол.: І. О. Терехов (голова) та ін. ― Харків, 2008. ― Кн. 1, ч. 2. ― С. 152–159 : фот.