Слуцкін А. О.

        Дошка на честь А. О. Слуцкіна встановлена за адресою вулиця Чайковського (зараз Михайля Семенка), 14.

 

        «В цьому будинку у 1930–1950 роках мешкав видатний вчений-радіофізик, академік АН УРСР Абрам Олександрович Слуцкін – один з засновників вітчизняної радіофізичної школи».

З історії розвитку радіофізики у Харкові

А. О. Слуцкін

Абрам Олександрович Слуцкін – радіофізик, академік. Народився 17.07.1891 у Борисоглібську (зараз Воронезька обл.), закінчив Харківський університет, де і продовжував працювати. Одночасно працював завідувачем сектору Харківського фізико-технічного інституту.

Спільно з Д. С. Штейнбергом побудував один з перших магнетронних генераторів. Розробив магнетронні методи генерування радіохвиль, створив трикоординатну радіолокаційну станцію дециметрового діапазону. Засновник радіофізичної школи [6, с. 129].

***

«Науковим центром фізиків у м. Харкові в той час [1910-ті роки] був фізичний семінар фізико-математичного факультету, у якому брали участь викладачі фізики університету, технологічного та ветеринарного інститутів.

<…> Активна робота фізичного семінару стала приводом для залучення до його діяльності групи студентів, які цікавилися науково-дослідною роботою, серед них був і А. О. Слуцкін. Цьому сприяло включення до програми роботи семінару низки тем, призначених спеціально для студентів. У результаті розробки однієї з таких тем у грудні 1911 року А. О. Слуцкін виступає на засіданні семінару зі своєю першою оглядовою доповіддю «Про катодні промені». Згодом А. О. Слуцкін згадував, що робота над літературою з цього питання, поради та вказівки Д. А. Рожанського назавжди визначили його інтерес до питань електроніки» [8, с. 17].

***

Зі спогадів С. Я. Брауде:

«Абрам Олександрович — мій вчитель, він дав мені путівку у великий світ науки. Він знав мене ще зі студентських років, оскільки читав у ФХМІ, де я навчався, курс електродинаміки, і завдяки його безпосередній підтримці в 1933 р. я був прийнятий на роботу в УФТІ. Слуцкін справив великий вплив на моє становлення як наукового співробітника, а тісне спілкування з ним протягом багатьох років стало чудовою школою взаємодії з колегами.

<…> Слуцкін належав до тієї плеяди радянських вчених, за безпосередньої участі яких відбувалося зародження сучасної радіофізики. Безумовно, він — видатний вчений, який багато в чому передбачив основні тенденції розвитку електроніки та фізики надвисоких частот, що на той час тільки зароджувалися» [3, с. 12].

***

«Ерудований вчений, з широким кругозором і різносторонніми науковими інтересами, блискучий експериментатор, що вмів завжди концентрувати свою увагу на найактуальніших проблемах галузі фізики, яку він розвивав, А. О. Слуцкін заслужив своїми роботами широку відомість і загальне визнання, яке виявилося в обранні його в 1948 році дійсним членом Академії наук УРСР.

Однією з перших своїх робіт (1924 р.), в якій була показана можливість одержання дуже коротких електромагнітних хвиль з допомогою розробленого ним прилада, згодом названого магнетроном, Абрам Олександрович поклав початок новим методам генерування електромагнітних хвиль. Ці методи тепер широко використовуються в радіофізиці й радіотехніці.

Багаторічна плодотворна наукова діяльність А. О. Слуцкіна увінчалася рядом блискучих робіт не тільки великого наукового, а й практичного значення.

А. О. Слуцкін написав понад 50 наукових робіт» [1].

***

«Створений А. О. Слуцкіним сильний колектив радіофізиків та отримані ним результати привели до того, що в 1955 р. на базі радіофізичного сектора ХФТІ було створено Інститут радіофізики та електроніки АН України» [4, с. 60].

Джерела

1. Академік А. О. Слуцкін : [некролог] // Соціалістична Харківщина. — 1950. — 16 липня. — Підпис: О. В. Палладін, Є. О. Патон, О. І. Білецький [та ін.].

2. Андрєєв Ф. М. Абрам Олександрович Слуцкін / Ф. М. Андрєєв // Каразінці — родоначальники імпульсної радіолокаційної техніки. — Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015. — С.77–90.

3. Институт радиофизики и электроники им. А. Я. Усикова НАН Украины. 50 лет : [монография / редкол. : В. М. Яковенко (отв. ред.) и др.]. — Харьков: [Ин-т радиофизики и электроники НАН Украины], 2005. — 611 с.

4. Радіофізична школа А. О. Слуцкіна // Науковці України — еліта держави. — Київ : Логос Україна, 2012. — Т. 2. — С. 60.

5. Усиков А. Я. Слуцкин Абрам Александрович // Мгновения жизни / А. Я. Усиков : [фотоальбом]. — Киев: Мыстэцтво, 1990. — С.116–117.

6. Палій В. М. Слуцкін Абрам Олександрович // Національна академія наук України 1918–2013 : персон. склад / В. М. Палій, Ю. О. Храмов. — Київ: Фенікс, 2013. — С. 129.

7. Сухина В. Ф. Слуцкин Абрам Александрович // Выдающиеся педагоги высшей школы г. Харькова : биогр. слов. — Харьков : Глобус, 1998. — С. 556–558.

8. Ткач В. К. Абрам Александрович Слуцкин (к трехлетию со дня смерти) // Ученые записки. Труды физического отделения физико-математического факультета. Т. 4 / Харьк. гос. ун-т им. А. М. Горького. — Харьков: Изд-во ХГУ им. А. М. Горького, 1953. — Т. 49. — С. 17–22.